Проїжджа частина й тротуар є найнебезпечнішими для дитини ділянками. Якщо вдома, надворі, у саду ми ще можемо передбачити небезпеку й усунути її, то на проїжджій частині наші можливості обмежені. Головна роль у безпеці малюка на дорозі приділяється вмінню переходити вулицю.

Вирушаючи з малюком на прогулянку, міцно тримайте його за ручку. Заздалегідь учіть дитину правил дорожнього руху — переходити дорогу в безпечному місці — і пояснюйте, чому ви зупинилися й дивитеся по боках, перш ніж переходити вулицю. Не підпускайте маленьку дитину одну до дороги і тим більше — не випускайте її на дорогу.

Навчайте дитину правил безпеки з раннього віку. Уже дво-трирічній дитині можна показувати «зелену» та «червону» людину на пішохідному світлофорі й пояснювати, чим вони відрізняються.

Варто врахувати, що до 4 років дитина не здатна зрозуміти й запам'ятати все, що їй розповідають про заходи безпеки. Важливо формувати в дитини конкретні дії безпечної поведінки.

• Дитина має виходити з будинку тільки в супроводі дорослого й завжди бути під наглядом.
• Необхідно, щоб малюк тримався подалі від місць, де їздять машини.
• Дитина має ходити тільки тротуаром, ніколи не переступаючи лінію бордюру.
• Не можна вискакувати на дорогу слідом за приятелем, м'ячиком або собакою.
• Дитина повинна розрізняти машини екстреної допомоги, для яких існують особливі правила, упізнавати їх за сигналом.

До категорії підвищеного ризику належать діти від 5 до 9 років. Ці діти енергійні, прагнуть до самостійності, але ще не в змозі забезпечити власну безпеку.

Багато чинників заважають дитині адекватно реагувати на небезпеку:

• Маленький зріст обмежує огляд, дитину важче помітити;
• Діти ще не вміють ефективно використовувати бічний зір;
• До 12 років дитина важко визначає, звідки лунає звук, і при сигналі машини може піти неправильно;
• Діти імпульсивні, украй непослідовні, їхня поведінка непередбачувана;
• До 7 років у дітей ще немає достатнього досвіду, щоб оцінити реальні розміри машин і відстань до них; дуже важко оцінити швидкість машини — навіть багато дорослих помиляються;
• Малюк до 7 років сприймає світ не так, як дорослий: наприклад, перехід «зебра» він може вважати цілком безпечним: головне для нього — переходити точно рисочками;
• Дитина впевнена, що якщо вона бачить машину, то й водій помітив її.

Крім того, багато батьків недооцінюють небезпеку, якій піддається дитина. Проводилося опитування серед 2500 батьків. 94 % опитаних не вірили в можливість дітей 5—8 років самостійно й безпечно переходити вулицю. Однак серед їхніх дітей 10 % семирічних і 15 % восьмирічних самостійно ходять до школи, перетинаючи небезпечні ділянки дороги. Тобто кожний четвертий батько недооцінює небезпеку проїжджої частини й переоцінює можливості своєї дитини.

Дитина 5—9 років має знати й дотримуватися таких правил:

• Зупинятися, перш ніж зробити крок на проїжджу частину;
• Завжди використовувати підземний перехід, якщо він є;
• Перетинати дорогу тільки в зазначених місцях (біля світлофора, пішохідним переходом);
• Не переходити вулицю, почувши сигнал машин екстреної допомоги або спецмашин;
• Обходити припарковані машини;
• Якщо автобус або інший транспортний засіб закриває огляд, обійти його;
• Під час переходу вулиці подивитися ліворуч, праворуч і знову ліворуч; переконатися, що немає машин, і тільки після цього переходити вулицю;
• Триматися подалі від машин, що виїжджають заднім ходом;
• Ніколи не грати навіть на тихій проїжджій вулиці або дорозі;
• Не бігти через дорогу. Пограйте з дитиною в «дорожні знаки». Нехай вона знає, про що «говорять» дорожні знаки, розмітка, світлофор. Усе це допоможе їй краще розуміти зміст дій на дорогах, порядок і правила руху.

ПОКАЖИ МЕНІ ДОРОГУ
Мета: навчання дитини самостійно ходити вулицею, перевірка засвоєння навичок безпечного руху.
Хід гри
Батько пропонує дитині йти вперед коротким безпечним маршрутом завдовжки 20—ЗО м. Дорогою звертайте її увагу на особливості дороги й на те, як треба поводитися. Попросіть дитину закінчити за вас опис дороги — нехай вона сама розповість про особливості шляху.
Якщо дитина освоїлася й легко йде попереду вас, добре описує дорогу, пограйте з нею в наступну гру.

ВІДНЕСИ ПАКЕТ
Мета: закріплення навичок самостійного руху вулицею, навчання спостережливості, засвоєння правил дорожнього руху.
Матеріал: конверт, аркуш паперу.
Хід гри
Якщо дитина впевнено себе почуває на вулиці, ведучі розходяться в різні боки маршруту так, щоб можна було контролювати весь її шлях (до повороту — один ведучий, після повороту — інший). Дитині дається завдання: віднести конверт і розповісти, що цікавого й повчального вона помітила.
Після того як дитина приносить пакет, «пишуть відповідь» і просять її повернутися назад. Ведучий іде за нею на певній відстані. Потім ведучі зустрічаються.
Під час гри не можна ганити дитину й критикувати за помилки — треба лише коректно вказувати на них і не шкодувати похвал за кожну правильну дію.

Варто якнайчастіше вказувати дитині на правильну й неправильну поведінку на вулиці, а також самим дотримуватися правил дорожнього руху — гарний приклад заразливий.