ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

Главная Стихи, сказки, рассказы, легенды Казка про Правила дорожнього руху


Казка про Правила дорожнього руху

У книжковім магазині
На полицях і вітрині
Різних книжечок багато.
Ми прийшли туди із татом.

В обкладинках кольорових
Є вірші, казки чудові,
І букварик, і пісні.
Та сподобались мені
«Правила для пішохода».
Прошу в тата: «Купиш? Згода?»
Батько посміхнувсь: «Дитина
Знати правила повинна».

 



Книжку ввечері гортали
І малюнки розглядали.
На малюнках — місто-диво —
І чистеньке,  і красиве.

Всі будиночки казкові,
Гарні, наче іграшкові.
Навкруги цвітуть садки
І веселі квітники.

По дорозі мчать машини
І сучасні,  й старовинні.
Не машини — супер-клас!
Бачу їх у перший раз.

Ніч настала. Засинаю.
Дивне місто уявляю.
Постає перед очима
Хатка з гарними дверима.

Двері скрипнули тихенько,
Відчинилися легенько.
Хтось прошепотів: «Будь ласка,
Завітай у нашу казку».

Знаю, що лежу у ліжку,
А хатинка ця — із книжки,
Та, як просять, завітаю,
В гарнім місті погуляю.

Двері ширше відчинив
І поріг переступив.
Бачу хлопчика сумного:
— Чи потрібна допомога?

Відповів: «Учора злива
Всі дорожні знаки змила.
На дорозі нелади,
Страшно й глянути туди.

Не згадаємо ніяк,
Де який потрібен знак.
У біді допоможи,
Що робити, підкажи.

Пензлі з фарбами взяли
І на вулицю пішли.
Там безладдя: мчать машини
Без обмежень,  без упину.
Ще хвилина — і зіткнуться,
Поламаються,   поб'ються!..

Я машини зупинив.
Посередині провів
Білу лінію чудову,
Не звичайну — розділову.
І машини в два потоки
Ідуть в протилежні боки.

Діти в школу поспішають,
Під колеса вибігають.
Обережніше,  малечо!
На дорозі небезпечно!

Ми це місце розфарбуєм,
Білі смужки намалюєм.
Наша «зебра» непроста —
Без копит і без хвоста,
Не гуляє, не біжить,
Серед вулиці лежить,
Щоб дізнались я і ти,
Де дорогу перейти.

Злива знаки зовсім змила,
Лиш таблички залишила.
Намалюємо ж як слід
«Пішохідний перехід».

Хай малесенька людина
Попереджує машини:
— Зачекайте, не спішіть,
Пішохода пропустіть!

Люди бачать знак здалеку,
Захист він дає, безпеку,
Бо велику силу має:
Він машини зупиняє.

Ось і школа недалечко,
З неї вибігла малеча.
Наче зграйка пташенят,
Всі на вулицю біжать.

До зупинки поспішають
І уваги не звертають:
По дорозі йдуть машини,
Небезпечні для людини.
Водії,  не слід спішити:
Обережно! Школа! Діти!

Як на вулиці гуляти,
Кожному потрібно знати.
Автотраса — для машини.
Тротуари — для людини.

А чи добре знаєш ти,
Із якого боку йти?
Як гуляєм по бульвару
Чи йдемо по тротуару,
То тримаємось праворуч,
Обминаєм тих, хто поруч.
Хто це правило не знає,
Іншим людям заважає.

Далі ми йдемо по місту,
Хочемо в тролейбус сісти.
Та тролейбуси й таксі
Обминають нас усі.

Де зупинка? — всі питають,
Позначок ніде немає.
Ось таблички ми знайшли,
Пензлі з фарбами взяли.

Намалюємо машинки,
Щоб позначити зупинки.
Для таксі є «Т» у крузі.
Пам'ятайте знаки, друзі!

У тролейбус ми сідаєм.
Як поводитися,  знаєм:
 

 

  • Не шуміти, не штовхатись, Чемно й лагідно триматись.
  • Без квиточка, знає кожен, Їхать в транспорті не можна.
  • Старшим людям, як годиться,  Треба місцем поступиться.
  • Хочеш вийти —  не штовхайся, Потихеньку просувайся.
  • Як зійшов — шукати слід Пішохідний перехід.


Перехрестя перед нами.
Що тут діється,  словами
Дуже важко описати,
Так машин стоїть багато.
Це справжнісінький затор —
Поламався світлофор.

Як побачив він, що злива
Всі дорожні знаки змила,
Очі з ляку враз закрив
І машини зупинив.
Світлофор відремонтуєм —
Хай старається,  працює.
Знову світлофор моргає
І машини пропускає,
Перехрестя регулює,
Пішоходами керує.
В нього на чотири боки
Є по три кругленькі ока.

Ними світить недаремно.
Як подивиться зеленим —
ЙДИ скоріше, не зівай!
Світить жовтим — зачекай!
А червоним — СТІЙ! Не йди,
Щоб уникнути біди.

Там,  де вулиця широка
І машини в два потоки,
Людям важко перейти,
Треба вихід нам знайти.
Під землею є прохід —
Це підземний перехід.

- Розмалюємо табличку:
Хай людина невеличка
Вниз по сходинках іде,
За собою всіх веде
І підземним коридором
Виведе людей нагору.

От і все — порядок в місті.
Кожен знак — в потрібнім місці.

Повертаємось додому,
А там люди незнайомі
З квітами на нас чекають.
Мер обняв, поздоровляє,
Із ДАІ інспектори
Нас хвалити почали.
За знання дорожних правил
Нам вручили по медалі
І справжнісіньку машину...

Сон скінчився — я прокинувсь.

В. Паронова

 

Для добавления комментария необходима регистрация и авторизация.

Реклама



Авторизация