Нещасні випадки вдома й на вулиці — одна з головних причин смертності дітей. Умови, безпечні для дорослого, виявляються пасткою для недосвідченого малюка. Ми навіть не підозрюємо, наскільки різним є сприйняття дорослого й дитини, як ми по-різному бачимо, відчуваємо, переживаємо.
Справа в тому, що нейрофізіологічне дозрівання основних мозкових структур триває до 13 років. Область мозку (частіше це області лівої півкулі), що відповідає за орієнтування в просторі, сприйняття часу, формується лише в 11—12 років. Це виражається в тому, що до 12 років дитині складно визначити, із якого боку лунає звук, лише в 11 років дитина здатна використовувати периферичний (бічний) зір, тому що її увага фокусується на об'єкті.
До 7 років вона неправильно визначає відстані до об'єктів, тому що не знає дійсні їхні розміри й не уявляє, як зорово вони змінюються зі збільшенням відстаней. До 11 років діти, та й деякі дорослі, не можуть визначати реальну швидкість машин.
Потрібно враховувати, що до 4 років дитина не здатна зрозуміти й запам'ятати все те, що ви розповіли їй про заходи безпеки. Діти емоційні, уразливі, важко перемикають увагу. До 6—7 років деякі діти не здатні до тривалих цілеспрямованих дій, не можуть концентрувати увагу й легко відволікаються. Можна сказати, що ситуація якоюсь мірою керує дитиною. Дії дітей імпульсивні й конкретні, вони відразу починають що-небудь робити не подумавши.
У результаті приблизно до 7—8 років поведінка дітей найчастіше непередбачувана. Вони рухливі й самостійні, але ще вкрай непослідовні, наївні та довірливі. Малюк до 6—7 років сприймає світ інакше, ніж дорослий. Він щиро вважає, що якщо бачить машину, то й водій помітив його. Малюк може просто погладити собаку й буде здивований, якщо той його вкусить — адже він не бажав йому зла!
Дитина впевнена, що правила поведінки виконуються людьми не тому, що люди домовилися їх виконувати, а тому, що вони не можуть їх не виконувати. Навіть зріст дитини впливає на сприйняття світу. Маленький зріст обмежує огляд, маленьких складніше помітити. Спробуйте побути на рівні зросту дитини, огляньте з цієї точки вашу квартиру, двір, сад. Ви побачите, що тепер багато дій стають незручними. Але ж у дитини немає вашої сили, ваших довгих рук і, головне, досвіду, який підказує вам, що безпечно, а що — ні.
Батьки мають бути завбачливими та вживати відповідні застережні заходи. Найкраще постійно тримати дитину в полі зору, не залишати її надовго саму. Дорослі повинні завжди пам'ятати про це, а також знати, чого дитина навчилася сьогодні, і прогнозувати, про що вона дізнається завтра. Це необхідно для того, щоб зрозуміти, які предмети можуть зацікавити дитину.
"Психічний і фізичний розвиток дитини від трьох до п'яти років"
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|
