Спадають сутінки. Заходить ніч. І на небі спалахують міріади зірок. Не злічити їх! Мов живі, дрібними світлячками тремтливо ряхтять вони у недосяжній високості. А як береться на світ, вони вичахають, бліднуть і зникають, мов роса. Та є зірка, яку ми бачимо тільки вдень. І ця зірка— Сонце! Астрономи, які знаються на планетах, на зірках, називають його «денна зірка».