* * *
Десять, дев’ять,
Вісім, сім –
Замовкає в небі грім.
Линуть хмари де-не-де.
Далі цифра шість іде.
В лузі скошена трава –
П’ять, чотири, три і два.
Після двійки – одиниця.
От і йди тепер жмуриться!
С. Шаповалов
|
* * * |
|
|
| Дима, 4 года. Спрашивает у матери: - Мама, я ведь жил у тебя в животике? - Да, сынок. - А где же тогда дверки? {loadposition articles_module_1} |