ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

Главная Праздники Украины Державний герб України


Державний герб України

Знаки, схожі на сучасні герби, зародилися ще в Стародавньому світі. Вони були пов'язані з обожненням давніми народами певних звірів або предметів — так званих тотемів. Пізніше, із появою держав, ці символи карбувалися на монетах, зображувалися на щитах воїнів, на військових знаменах, на печатках тощо. Так, у Єгипті символами Верхнього та Нижнього царств були сокіл та змія, символом грецького міста Афін була сова, Коринфа — крилатий кінь, римляни як символ використовували орла.
У середньовічній Європі герби набули сучасного вигляду, були встановлені правила їх створення та описання. Виникла навіть окрема наука — геральдика. У цей час герби часто символізували окрему людину або родину. Спочатку вони використовувалися для розпізнавання рицарів під час битви, пізніше — як ознака роду, що передавалась у спадок. Звідси, власне, і пішла назва «герб» — від німецького слова «еrbe», «спадок». Власні герби мали й окремі міста; наприклад, гербом Парижа й досі є корабель, Венеції — крилатий лев, Флоренції — лілея.

Виникнення національних гербів припадає на період об'єднання європейських держав у Новий час. Герби держав створювалися за різними принципами — десь це були давні символи певного територіального утворення, яке увійшло до складу єдиної (централізованої) держави (наприклад, Німеччина обрала гербом орла Священної Римської імперії, герб Іспанії включає герби королівств, які її утворили), десь створювався зовсім новий герб (особливо коли держава до цього ніколи не була незалежною).

Основою герба України є тризуб — Знак Княжої Держави Володимира Великого. Версій про походження тризуба існує безліч. У різних варіаціях він з'являється на монетах, печатках, клеймах князів роду Рюриковичів із часів Святослава Ігоровича (щоправда, у його часи це був двозуб). Учені тлумачать ці зображення по-різному: як символ державної влади, як церковну емблему, як монограму, як орнамент. Багато вчених вважають тризуб родовим знаком самої родини Рюриковичів. Походження символу також породило багато версій. Так, наприклад, низка фахівців вважають тризуб схематичним зображенням птаха (зокрема, сокола, ворона, голуба). Дехто бачить у тризубі корону. Інші вважають тризуб символом християнської Трійці або ж триєдиного божества з язичницького пантеону.

Цікаво, що як такий тризуб є одним із найдавніших символів, відомих людству. Із тризубом зображували грецького бога моря Посейдона та його римського «колегу» Нептуна; у руках богів Шиви та Вішну він з'являється в індійській міфології. Тризуб широко використовувався в різноманітних символах, пов'язаних із числом 3, яке вважалося священним практично всіма народами.

Варто зазначити, що український народ протягом свого існування використовував й інші символи. Зупинимося на найбільш відомих та поширених.

Важливу роль в історії України відіграло козацтво. Тому не дивно, що зображення козака тривалий час використовувалося нашим народом як свого роду символ. Велика історична роль цього символу відображена також у Конституції України, яка встановлює використання у великому Державному Гербі козака з мушкетом.
Уперше таке зображення («рицар-козак із самопалом») з'являється в 1575 р. на печатці Війська Запорізького, яка разом з іншими клейнодами була передана козакам польським королем Стефаном Баторієм. Пізніше козак зображувався з мушкетом та шаблею на боці. Цей символ використовувався запорожцями і під час польського панування, і за часів Хмельниччини; пізніше його успадкувала й Гетьманщина: у її діловодстві його називають «гербом нації». Сьогодні козак зображений на гербах Дніпропетровської та Запорізької областей — до їхнього складу увійшли землі Запорізької Січі. Цей символ зберігався як символ українських земель до кінця XVIII ст. — ліквідації гетьманського уряду.

Іншим поширеним символом України був архангел Михаїл. Полководець небесного воїнства, він віддавна вважався оборонцем усіх християн та давніх слов'ян зокрема. Упродовж тривалого часу архангел Михаїл був зображений на гербі міста Києва та Київської землі; на гербі столиці його можна побачити й зараз. Неодноразово він з'являвся й на козацьких знаменах. Коли в 1863 р. почалося Січневе повстання поляків проти російського повстання, саме архангел Михаїл символізував на гербі повстанців українські землі.

Іншим важливим символом був галицький лев. Лев — один із найстаріших елементів гербових символів. Він розміщений на гербах багатьох сучасних держав: Чехії, Бельгії, Нідерландів, Великої Британії, Швеції, Болгарії тощо. Уперше він з'явився як символ Галичини на печатці галицько-волинських князів Андрія та Лева II (князювали в 1308—1323 рр.). Кольори лева та тла — золотий і блакитний — збігаються з кольорами українського прапора. Золотий галицький лев був проголошений гербом Головною Руською радою під час революції 1848 р. в місті Львові.

Уперше необхідність створення власного державного герба постала перед Україною після Лютневої революції 1917 р. та створення Української Центральної Ради. Пропонувався цілий ряд символів: вже згадувані лев, козак, архангел Михаїл, а також лук або самостріл, які дуже часто використовувались у гербах українських міст, наприклад, на старих гербах Києва та Харкова; сьогодні лук зображений на гербі міста Полтави. Дехто пропонував створити зовсім новий символ, наприклад, пішовши шляхом Французької Республіки, використати як символ стилізоване зображення букви «У» (французи використовують монограму RF). Один із провідних діячів Центральної Ради, видатний історик Михайло Грушевський пропонував створити комбінований герб. За його задумом, у центрі герба мав бути зображений золотий плуг, а навколо нього — тризуб, лев, козак із мушкетом, арбалет та вершник (що символізував би історичний період перебування України у складі Литовсько-Руської держави). Над гербовим щитом Михайло Грушевський пропонував розмістити голуба з оливовою гілкою — символ миру. Підтримувати щит мали робітник та селянка. Однак проект так і не був реалізований. Разом із цим Центральна Рада з утворенням Української Народної Республіки все ширше використовувала як символ тризуб — на державній печатці, на грошових знаках. У лютому 1918 р. тризуб був розміщений на військово-морському прапорі УНР, а в березні того ж року — затверджений як державний герб УНР. Таким чином підкреслювалося, що Українська держава спирається на традиції Київської Русі. Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливовими гілками — символ прагнення нової держави до миру із сусідами. Ескіз герба виконав український художник Василь Кричевський.

Однак сама УНР після цього проіснувала недовго: у квітні 1918 р. внаслідок державного перевороту до влади прийшов Павло Скоропадський, який був проголошений гетьманом. Зрозуміло, що, здобувши такий титул, він почав відроджувати козацькі традиції. За його правління видатний український графік Юрій Нарбут (автор ескізів грошей УНР) розробив державну печатку, на якій поєднав обидва історичні символи — козака та тризуб. На восьмикутному тлі зображувався козак, у верхній частині печатки було розміщено тризуб. За гетьмана тризуб уперше з'явився на кокардах військово¬службовців армії Української держави.

Після повалення Павла Скоропадського та приходу до влади Директорії тризуб знову став гербом України. Проголошена після розпаду Австро-Угорщини Західно-Українська Народна Республіка використовувала як власні герби і галицького лева, і тризуб.

Однак молодим українським державам не вдалося вистояти в громадянській війні, і на території Наддніпрянщини була встановлена радянська влада, а західні землі відійшли до Польщі, Чехословаччини та Румунії.

Герб радянської України вперше був затверджений у 1919 р. Він являв собою червоний геральдичний щит із зображенням золотих серпа та молота на тлі променів сонця, що сходить; щит оточували колоски пшениці, унизу розміщувався напис «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» українською та російською мовами. У 1929 р. на щиток додали напис У.С.Р.Р. (Українська Соціалістична Радянська Республіка).

У 1937 р. назву республіки було змінено на «Українська Радянська Соціалістична Республіка» — УРСР, що призвело до зміни напису й на гербі. У 1947 р. назву республіки перенесли на стрічку, яка розташовувалася на колосках, а у верхню частину додали червону зірку. Цей герб був доволі типовим для радянських республік і надалі — для соціалістичних держав; він мав відображати перш за все владу трудящих: робітників та селян (що й символізувалося серпом та молотом). Девіз «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» також розміщувався на гербах усіх радянських республік із відповідними мовними варіаціями. Такі герби не відображали традицій держави, а історичні символи оголошувалися реакційними та контрреволюційними. Тому зрозуміло, що тризуб у СРСР був під неофіційною забороною. Він, однак, активно використовувався в українському патріотично налаштованому середовищі. У своїй символіці тризуб використовували Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія.

Після проголошення Україною незалежності 24 серпня 1991 р. та її підтвердження на Всеукраїнському референдумі постало питання про зміну старого герба радянського зразка. У 1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України, розроблений групою у складі А. Гречила, О. Кохана та І. Турецького. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., затвердила тризуб як малий герб нашої держави. Питання про прийняття великого Державного Герба залишається нерозв'язаним; Конституція України лише вимагає використання в ньому тризуба (Знаку Княжої Держави Володимира Великого) та козака (герба Війська Запорізького).

Призначення герба
Герб має дуже широку сферу використання. Він, як правило, карбується на монетах та зображується на банкнотах держави, засвідчуючи їхнє походження. Побачити герб усередині країни можна на будівлях державних установ, а за її межами — на посольствах, консульствах та інших дипломатичних представництвах. Зображення герба на паспорті посвідчує громадянство його власника. Герб зображується й на печатках державних підприємств, установ та організацій, причому його використання тут суворо регламентується. Зберігає герб і військове значення, адже його можна побачити на різних елементах військової уніформи: кокардах, шевронах тощо. Крім того, державний герб може використовуватися як елемент емблем різноманітних державних та громадських організацій, хоча й у цьому випадку його використання суворо регулюється. Герб охороняється законодавством, наруга над ним тягне за собою юридичну відповідальність.

"Державні символи України"

Знаки, схожі на сучасні герби, зародилися ще в Стародавньому світі. Вони були пов'язані з обожненням давніми народами певних звірів або предметів — так званих тотемів. Пізніше, із появою держав, ці символи карбувалися на монетах, зображувалися на щитах воїнів, на військових знаменах, на печатках тощо. Так, у Єгипті символами Верхнього та Нижнього царств були сокіл та змія, символом грецько¬го міста Афін була сова, Коринфа — крилатий кінь, римляни як символ використовували орла.
У середньовічній Європі герби набули су¬часного вигляду, були встановлені правила їх створення та описання. Виникла навіть окре¬ма наука — геральдика. У цей час герби часто символізували окрему людину або родину. Спочатку вони використовувалися для розпізнаван¬ня рицарів під час битви, пізніше — як ознака роду, що передавалась у спадок. Звідси, влас¬не, і пішла назва «герб» — від німецького сло¬ва «егЬе», «спадок». Власні герби мали й ок¬ремі міста; наприклад, гербом Парижа й досі є корабель, Венеції — крилатий лев, Флорен¬ції — лілея.
Виникнення національних гербів припа¬дає на період об'єднання європейських держав у Новий час. Герби держав створювалися за різними принципами — десь це були давні символи певного територіального утворення, яке увійшло до складу єдиної (централізованої) держави (наприклад, Німеччина обрала гербом орла Священної Римської імперії, герб Іспанії включає герби королівств, які її утворили), десь створювався зовсім новий герб (особливо коли держава до цього ніколи не була незалежною).
Основою герба України є тризуб — Знак Княжої Держави Володимира Великого. Версій про походження тризуба існує безліч. У різ¬них варіаціях він з'являється на монетах, пе¬чатках, клеймах князів роду Рюриковичів із часів Святослава Ігоровича (щоправда, у його часи це був двозуб). Учені тлумачать ці зобра¬ження по-різному: як символ державної влади, як церковну емблему, як монограму, як орна¬мент. Багато вчених вважають тризуб родовим знаком самої родини Рюриковичів. Походжен¬ня символу також породило багато версій. Так, наприклад, низка фахівців вважають тризуб схематичним зображенням птаха (зокрема, со¬кола, ворона, голуба). Дехто бачить у тризубі корону. Інші вважають тризуб символом хрис¬тиянської Трійці або ж триєдиного божества з язичницького пантеону.
Цікаво, що як такий тризуб є одним із най¬давніших символів, відомих людству. Із тризу¬бом зображували грецького бога моря Посейдо-на та його римського «колегу» Нептуна; у руках богів Шиви та Вішну він з'являється в індій¬ській міфології. Тризуб широко використову¬вався в різноманітних символах, пов'язаних із числом 3, яке вважалося священним практич¬но всіма народами.
Варто зазначити, що український народ про¬тягом свого існування використовував й інші символи. Зупинимося на найбільш відомих та поширених.
Важливу роль в .історії України відігра¬ло козацтво. Тому не дивно, що зображення козака тривалий час використовувалося на¬шим народом як свого роду символ. Велика історична роль цього символу відображена також у Конституції України, яка встановлює використання у великому Державному Гербі козака з мушкетом.
Уперше таке зображення («рицар-козак із самопалом») з'являється в 1575 р. на печат¬ці Війська Запорізького, яка разом з інши¬ми клейнодами була передана козакам поль¬ським королем Стефаном Баторієм. Пізніше козак зображувався з мушкетом та шаблею на боці. Цей символ використовувався за¬порожцями і під час польського панування, і за часів Хмельниччини; пізніше його ус¬падкувала й Гетьманщина: у її діловодстві його називають «гербом нації». Сьогодні ко¬зак зображений на гербах Дніпропетровської та Запорізької областей — до їхнього складу увійшли землі Запорізької Січі. Цей символ зберігався як символ українських земель до кінця XVIII ст. — ліквідації гетьманського уряду.
Іншим поширеним символом України був архангел Михаїл. Полководець небесного воїн¬ства, він віддавна вважався оборонцем усіх християн та давніх слов'ян зокрема. Упродовж тривалого часу архангел Михаїл був зображе¬ний на гербі міста Києва та Київської землі; на гербі столиці його можна побачити й зараз. Не¬одноразово він з'являвся й на козацьких зна¬менах. Коли в 1863 р. почалося Січневе пов¬стання поляків проти російського повстання, саме архангел Михаїл символізував на гербі повстанців українські землі.
Іншим важливим символом був галицький лев. Лев — один із найстаріших елементів гербових символів. Він розміщений на гербах багатьох сучасних держав: Чехії, Бельгії, Ні¬дерландів, Великої Британії, Швеції, Болгарії тощо. Уперше він з'явився як символ Галичи¬ни на печатці галицько-волинських князів Ан¬дрія та Лева II (князювали в 1308—1323 рр.). Кольори лева та тла — золотий і блакитний — збігаються з кольорами українського прапора. Золотий галицький лев був проголошений гер¬бом Головною Руською радою під час револю¬ції 1848 р. в місті Львові.
Уперше необхідність створення власного державного герба постала перед Україною піс¬ля Лютневої революції 1917 р. та створення Української Центральної Ради. Пропонувався цілий ряд символів: вже згадувані лев, козак, архангел Михаїл, а також лук або самостріл, які дуже часто використовувались у гербах ук¬раїнських міст, наприклад, на старих гербах Києва та Харкова; сьогодні лук зображений на гербі міста Полтави. Дехто пропонував створи¬ти зовсім новий символ, наприклад, пішовши шляхом Французької Республіки, використати як символ стилізоване зображення букви «У» (французи використовують монограму КГ). Один із провідних діячів Центральної Ради, видатний історик Михайло Грушевський пропонував створити комбінований герб. За його задумом, у центрі герба мав бути зображений золотий плуг, а навколо нього — тризуб, лев, козак із мушкетом, арбалет та вершник (що символізував би історичний період перебування України у складі Литовсько-Руської держави). Над гербовим щитом Михайло Грушевський пропонував розмістити голуба з оливовою гіл¬кою — символ миру. Підтримувати щит мали робітник та селянка. Однак проект так і не був реалізований. Разом із цим Центральна Рада з утворенням Української Народної Рес¬публіки все ширше використовувала як символ тризуб — на державній печатці, на грошових знаках. У лютому 1918 р. тризуб був розміще¬ний на військово-морському прапорі УНР, а в березні того ж року — затверджений як дер¬жавний герб УНР. Таким чином підкреслю¬валося, що Українська держава спирається на традиції Київської Русі. Тризуб на гербі УНР був оповитий стилізованими оливовими гілка¬ми — символ прагнення нової держави до миру із сусідами. Ескіз герба виконав український художник Василь Кричевський.
Однак сама УНР після цього проіснувала недовго: у квітні 1918 р. внаслідок державного перевороту до влади прийшов Павло Скоропад¬ський, який був проголошений гетьманом. Зро¬зуміло, що, здобувши такий титул, він почав
відроджувати козацькі традиції. За його прав¬ління видатний український графік Юрій Нар-бут (автор ескізів грошей УНР) розробив держав¬ну печатку, на якій поєднав обидва історичні символи — козака та тризуб. На восьмикутно¬му тлі зображувався козак, у верхній частині печатки було розміщено тризуб. За гетьмана тризуб уперше з'явився на кокардах військово¬службовців армії Української держави.
Після повалення Павла Скоропадського та приходу до влади Директорії тризуб знову став гербом України. Проголошена після розпаду Австро-Угорщини Західно-Українська Народ¬на Республіка використовувала як власні герби і галицького лева, і тризуб.
Однак молодим українським державам не вдалося вистояти в громадянській війні, і на території Наддніпрянщини була встановлена радянська влада, а західні землі відійшли до Польщі, Чехословаччини та Румунії.
Герб радянської України вперше був затвер¬джений у 1919 р. Він являв собою червоний ге¬ральдичний щит із зображенням золотих серпа та молота на тлі променів сонця, що сходить; щит оточували колоски пшениці, унизу роз¬міщувався напис «Пролетарі всіх країн, єд¬найтеся!» українською та російською мовами. У 1929 р. на щиток додали напис У.С.Р.Р. (Ук¬раїнська Соціалістична Радянська Республіка).
У 1937 р. назву республіки було змінено на «Українська Радянська Соціалістична Респуб¬ліка» — УРСР, що призвело до зміни напису й на гербі. У 1947 р. назву республіки перенес¬ли на стрічку, яка розташовувалася на колос¬ках, а у верхню частину додали червону зірку. Цей герб був доволі типовим для радянських республік і надалі — для соціалістичних дер¬жав; він мав відображати перш за все владу трудящих: робітників та селян (що й символі¬зувалося серпом та молотом). Девіз «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» також розміщувався на гербах усіх радянських республік із відповід¬ними мовними варіаціями. Такі герби не відоб¬ражали традицій держави, а історичні символи оголошувалися реакційними та контрреволю¬ційними. Тому зрозуміло, що тризуб у СРСР був під неофіційною забороною. Він, однак, активно використовувався в українському пат¬ріотично налаштованому середовищі. У своїй символіці тризуб використовували Організація українських націоналістів та Українська повс¬танська армія.
Після проголошення Україною незалеж¬ності 24 серпня 1991 р. та її підтвердження на Всеукраїнському референдумі постало питання про зміну старого герба радянського зразка. У 1992 р. Верховна Рада України затвердила сучасний Державний Герб України, розроблений групою у складі А. Гречила, О. Кохана та І. Турецького. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., затвердила тризуб як ма¬лий герб нашої держави. Питання про прий¬няття великого Державного Герба залишаєть¬ся нерозв'язаним; Конституція України лише вимагає використання в ньому тризуба (Знаку Княжої Держави Володимира Великого) та ко¬зака (герба Війська Запорізького).
Призначення герба
Герб має дуже широку сферу використан¬ня. Він, як правило, карбується на монетах та зображується на банкнотах держави, засвідчу¬ючи їхнє походження. Побачити герб усередині країни можна на будівлях державних установ, а за її межами — на посольствах, консульствах та інших дипломатичних представництвах. Зображення герба на паспорті посвідчує гро¬мадянство його власника. Герб зображується й на печатках державних підприємств, уста¬нов та організацій, причому його використан¬ня тут суворо регламентується. Зберігає герб і військове значення, адже його можна поба¬чити на різних елементах військової уніформи: кокардах, шевронах тощо. Крім того, держав¬ний герб може використовуватися як елемент емблем різноманітних державних та громадсь¬ких організацій, хоча й у цьому випадку його використання суворо регулюється. Герб охоро¬няється законодавством, наруга над ним тягне за собою юридичну відповідальність.

 

Для добавления комментария необходима регистрация и авторизация.

Реклама