Діти дошкільного віку усно засвоюють граматичні особливості мови. Опанувати граматичною будовою мови — означає навчитися правильно вживати різні відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни, суфікси, префікси, узгоджувати частини мови, правильно будувати речення, додержуючи відповідного порядку слів у ньому.
Причиною великої кількості помилок є не тільки недостатнє засвоєння дітьми граматичних особливостей мови, а й низька мовна культура деяких дорослих: батьки не тільки не виправляють помилки в мовленні дітей, а в окремих випадках самі припускають їх. Дитина, постійно чуючи мову дорослих з огріхами, теж засвоює їх.
Перш ніж розпочати роботу над усуненням помилок, батьки повинні мати чітке уявлення про мовні вади своєї дитини, а для цього слід контролювати її. Перевірка охоплює дві сторони: вживання дитиною речень, порядок слів у реченні та граматичних форм при їх відмінюванні.
Розповідь за сюжетними картинками дозволить простежити будову речень. Тому зміст картинок слід підбирати такий, щоб дитина мала можливість скласти речення різної складності. Двослівне речення: «Хлопчик спить». Трислівне речення: «Дівчинка поливає квіти». Багатослівні: «Хлопчик везе на машині іграшки». Складні речення: «Хлопчик поставив драбину, щоб зірвати яблуко».
Ілюстрації або окремі предмети, іграшки можна використати для перевірки відмінкових форм іменників та дієслів. Наприклад, на столі лежать предмети: два олівці, пензлик, ніж, дві ляльки, два яблука. Малюк називає всі предмети, заплющує очі, дорослий по черзі ховає предмети і запитує: «Чого не стало на столі?» Дитина, подивившись, повинна відповісти: «Двох олівців», «Двох яблук», «Одного яблука», «Двох ляльок»...
Розглядаючи з малюком картинки, слід домогтися вживання ним у реченні слів, які позначають зображені предмети в різних відмінках.
Після такої перевірки батьки матимуть уявлення про найтиповіші помилки і зможуть виробити певну систему по їх подоланню та запобіганню. Слід пам'ятати, що одноразове заняття з дитиною не принесе бажаних наслідків — виправлення помилок потребує чимало часу.
Для формування граматично правильної мови у дошкільника використовуються дидактичні ігри. З дитиною 4—5 років легко організувати в сім'ї ігри: «Що змінилось?», «Чого не стало?». «Де зайчик?», «Сховаймо каштани», «Купання ляльки», «Прання одягу лялькам», «Заміни іншим словом» та ін. Наприклад, гра «Купання ляльки» використовується для вправляння дитини у вживанні дієслів (купаю, купати, викупали, витирати, витираю, милити, намилити, мити, змивати). Дорослий готує разом з дитиною ванночку, мило, рушник, воду. Пропонує дитині викупати ляльку, звертається з запитаннями: «Що потрібно для купання ляльки?», «Що ти спочатку будеш робити?», «А далі?», «Що зараз робиш?», «Викупала ляльку, а тепер що ти будеш робити?».
Гра «Заміни слово іншим» допомагає дитині правильно засвоїти займенники. Дорослі підбирають набір іграшок та предметів, назви яких — слова у жіночому, середньому та чоловічому роді. Дитина перераховує іграшки, розповідає про них. Дорослий повідомляє далі, що іграшки потрібно називати словами: «він», «вона», «воно». Наприклад, машина — «вона», олівець — «він»... В кінці гри показують три іграшки: яблуко, машину, прапорець, дитина повинна відповідати: «вони».
На закріплення вживання дітьми 5—6 років відмінкових закінчень, роду та числа іменників, дієслівних форм доцільно використати дидактичні вправи. Наприклад, дорослий промовляє речення: «Хлопчикам потрібно було швидко бігти додому,— і запитує: Як сказати про хлопчиків, що вони зробили?» (Вони побігли).
— Як ти скажеш про себе? (Я біжу).
— Про хлопчиків? (Вони біжать).
— Про мене? (Ти біжиш).
— Про нас? (Ми біжимо).
— Про Вову? (Він біжить).
— Я хочу дивитись картинки. А як ти скажеш про нас? (Ми хочемо дивитись картинки).
— Толя ходить. А як ти скажеш про себе? (Я ходжу).
— Оля носить. А як ти скажеш про себе? (Я ношу).
— Ми сидимо. А як ти скажеш про себе? (Я сиджу).
Для вправляння у вживанні дієслів теперішнього, майбутнього та минулого часів дитині 6—7 років пропонується відповісти на запитання:
«Що я роблю?» (Ходжу, бігаю, читаю, гуляю, сплю, сиджу);
«Що я робила?» (Ходила, бігала, читала, гуляла, спала, сиділа);
«Що я робитиму?» (Ходитиму, бігатиму, читатиму, гулятиму, спатиму, сидітиму).
Можна запропонувати зразок: «Дівчинка читала книжку, та не дочитала», «Хлопчик малював, та не ...», «Діти ловили рибу, та не ...». Звернутись до дитини з такими запитаннями: «Що було влітку?», «Що буде взимку?», «Що є восени?».
Для закріплення правильного вживання роду іменників можна використати таку вправу. Дорослий говорить: «Червоний прапор». Про що ще можна сказати «червоний?» (Червоний олівець, червоний помідор...).
— Зелена стрічка. Про що ще можна сказати «зелена»? (Зелена трава, зелена хустка...).
Дитині 5—6 років можна запропонувати називати дитинчат тварин. Починає дорослий:
—У кішки кошенята. А у собаки? (цуценята). А у лева? (левенята). А у качки? (каченята). А у корови? (телята). А у кози? (козенята). У свині? (поросята). У курки? (курчата) та ін.
З дітьми сьомого року життя корисна вправа на утворення дієприкметників від дієслів: малювати — мальований, намальований, змальований, перемальований, недомальований; шити — зшитий, перешитий, недошитий, вишитий, нашитий, вшитий, розшитий.
Такі вправи можна проводити щоденно протягом 3—5 хвилин у вільний час, у невимушеній обстановці. Корисно, якщо батьки постійно під час одягання, роздягання, умивання тощо звертаються до дитини із запитаннями: «Що я роблю?» (Надягаю шапку), «А що ти будеш робити?» (Взуватиму чобітки), «Що ти їси?» (Я їм борщ). «А що потім будеш їсти?» (Буду їсти кашу). Дитина має можливість для широкої мовної практики і швидше засвоює правильні граматичні форми.
На ті слова, в яких діти найбільше допускаються помилок, можна скласти оповідання. Наприклад, розповідь дорослого зі словом «радіоприймач».
— Тато купив радіоприймач і приніс у кімнату до Маринки. Дівчинка почула музику і підійшла до радіоприймача, почала роздивлятись його, їй дуже хотілося самій увімкнути радіо і послухати казку. Вона запитала у бабусі:
— Бабусю, а по радіо казки передають?
— Так,— відповіла бабуся.— О десятій годині ранку завтра ти будеш слухати по радіо казку дідуся Панаса.
Запитання до дитини: «Що купив тато?», «Як поводила себе, Маринка?», «Що запитала дівчинка у бабусі?», «Як відповіла їй бабуся?»
— А тепер ти склади розповідь про радіо,— пропонує дорослий. Формуванню граматично правильної мови сприяє і переказування дітьми художніх творів.
А.М. Богуш
"Розвиток мовлення дошкільників у сім’ї"
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|
