ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

Главная Українська мова і мовлення Збірка скорочені вірші про українську мову


Збірка скорочені вірші про українську мову

ПЛЕКАЙТЕ МОВУ
Максим Рильський

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.









В ЗЕМЛІ ВІКИ ЛЕЖАЛА МОВА
Олександр Олесь

В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна..
Цвіти і сяй, моя державна!


Я ДО ТЕБЕ, МОВО

Людмила Лужецька

Мово, українська, мово моя мила!
Ти уся із співу, весняних дібров.
Ясна – як усмішка, чиста – як сльозинка.
Ти моє найбільше щастя і любов.

Я до тебе мово, так горнуся щиро
У слова вслухаюсь різні і прості.
Мово моя, мово – найдивніше диво
Ти моя молитва в радості й журбі.

Я тебе, кохана, в душу увібрала
Разом з материнським щедрим молоком,
А  іще з піснями, що їх так співала
Матінка, схилившись над моїм чолом.
Ти уся із співу, весняних дібров.

Мово, моя мово – мовонько шовкова,
У вінку біленькім – світла і легка.
Ти для мене завжди бажана й святкова.
І мене без тебе на землі нема.


РІДНА МОВА

Володимир Миколайович Сосюра

Ми з нею відомі усюди,
усе в ній, що треба нам, є,
а хто свою мову забуде,
той серце забуде своє.

Вона, як зоря пурпурова,
що сяє з небесних висот,
і там, де звучить рідна мова,
живе український народ.


УКРАЇНСЬКА МОВА
Роман Завадович

Гей, яка чудова,
Свіжа і багата
Діда і бабусі,
Знаю її добре,
Ще краще навчуся!


НЕ ЦУРАЙТЕСЬ МОВИ

Роман Завадович

Не цурайтесь мови – мови тата й мами,
Мови діда й баби, предків наших всіх.
Бо її цуратись – сором непошани,
Бо її цуратись – перед Богом гріх!
На землі народів Бог створив багато
І подарував їм скарб усяких мов,
А у кожну мову, гарну і багату,
Вклав Cвою небесну ніжність і любов.
Всі народи світу – то Господні діти,
Всіх народів мови – то Господній дар,
Але мова мами – найрідніша в світі,
В ній є все: і святість, і краса, і чар.


РІДНА МОВА
Олесь Лупій

 Українська мова, —
 Знає цілий світ, —
 Як трава шовкова,
 Мов калини цвіт.
 Не соромся, доню,
 Нею говорить.
 Від Карпат до Дону
 Мова ця дзвенить.
 Не соромся, сину,
 Мовонька твоя,
 Як під небом синім
 Пісня солов’я.
 Українська мова -
 То великий дар.
 Мовою твоєю
 Створений «Кобзар».


О СЛОВО РІДНЕ! ОРЛЕ СКУТИЙ!

Олександр Олесь

О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам'ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев...

О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.


ДИВО КАЛИНОВЕ

Дмитро Григорович Білоус

Ти постаєш в ясній обнові,
як пісня, линеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!

Несеш барвінь гарячу, яру
в небесну синь пташиним граєм
і, спивши там від сонця жару,
зеленим дихаєш розмаєм.

Плекаймо в серці кожне гроно,
прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
в сім'ї великій, вольній, новій.


***
Володимир Забаштанський

Мови нема без народу
Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
І народу без мови нема.


ЗОЛОТА СУРМА

Дмитро Павличко

Народе мій, дитино ясночола,
Живи й орудуй мовами всіма,
Бо кожна мова – твого духу школа,
Твоєї правди – золота сурма.
Вклякни перед зорею світовою,
Що пломеніє наче сонця креш,
Та не молися мовою чужою,
Бо, на колінах стоячи, умреш…


СЛОВО, ЧОМУ ТИ НЕ ТВЕРДАЯ КРИЦЯ...

Леся Українка

Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?


ОЙ ЯКА ЧУДОВА УКРАЇНСЬКА МОВА
Олександр Підсуха

Ой яка чудова українська мова
Де береться все це, звідкіля і як
Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва,
Вір, дерелісок, чорноліс. Є іще байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”.
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Та не в тому справа, що така багата
Помагало слово нам у боротьбі.
Кликало на битву проти супостата,
То звучало сміхом на полях плаката,
І за все це, мово, дякуєм тобі.


Читайте еще на эту тему:

 

Для добавления комментария необходима регистрация и авторизация.

Реклама



Авторизация



Дочурка Диана, когда ей только исполнилось три года, смотрела в окно. Напротив строители ремонтировали дом. И как всегда, часть людей не работала на фасаде, а просто покуривала в теньке. Дочурка увидела это, яростно замахал кулачком, и уверенно пролепетала:
- Ай-яй-яй! Почему вы не работаете! Вам же пенсию потом не дадут!