Характерним для п'ятого року життя дитини є вдосконалення узгодженої діяльності різних органів чуття. Тому важливими для розвитку є вправляння в словесному супроводі ігрових дій, сприйманні пояснень дорослого в процесі виконання гімнастичних вправ, зображувальної діяльності і навіть одягання. Вдосконалення механізму узгодження діяльності двох сигнальних систем є фундаментом для розвитку самостійності дій і мислительних операцій.
Первые годы жизни ребенка сензитивны к развитию речи и познавательных процессов. Именно в этот период развития у детей появляется чутье к языковым явлениям, своеобразные общие лингвистические способности. В детские годы развитие речи идет в двух основных направлениях: во-первых, интенсивно набирается словарный запас и усваивается морфологическая система языка, на котором говорят окружающие; во-вторых, речь обеспечивает перестройку познавательных процессов (внимания, восприятия, памяти, воображения, а также мышления).
Навчальні невдачі та незадовільна поведінка можуть бути також обумовлені порушеннями функціонування нервової системи дитини.
Труднощі в шкільному навчанні можуть викликати також типологічні особливості дитини, на які не розрахована традиційна методика навчання,— йдеться про інертних дітей.
Одним із варіантів порушення розвитку дитини є її агресивна поведінка. Агресивна поведінка характеризується демонстрацією переваги в силі або застосуванням сили до іншої людини з метою заподіяння шкоди.
«Відхід від реальності» — ще один варіант несприятливого розвитку дитини. Він спостерігається тоді, коли потреба в увазі та власній значущості поєднується в дітей із тривожністю, підвищеною чутливістю, непевністю в собі: такі діти, не маючи можливості реалізувати себе в реальних досягненнях, починають мріяти.
Демонстративність — особливість особистості, пов'язана з підвищеною потребою в успіху й увазі до себе оточуючих. Дитина, якій властива демонстративність, поводиться нарочито, манірно. Театралізована поведінка, перебільшені емоційні реакції демонстративної дитини слугують засобом досягнення головної мети — звернути на себе увагу, здобути схвалення. Якщо для дитини з високою тривожністю основною проблемою с постійне несхвалення дорослих, то для демонстративної дитини — брак похвали.
Розумовий розвиток дитини охоплює широке коло взаємозалежних завдань, від розв'язання яких залежить готовність дитини до навчання в школі. У дошкільника необхідно формувати правильні уявлення про доступні явища навколишньої дійсності; розвивати допитливість і пізнавальний інтерес, а також розумові процеси, уяву, пам'ять і мовлення; сприяти навчанню способів пізнавальної діяльності, завдяки яким дитина здобуває знання.