ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

Главная Психология дошкольника Діти, які живуть у мріях


Діти, які живуть у мріях

дитячі мрії«Відхід від реальності» — ще один варіант несприятливого розвитку дитини. Він спостерігається тоді, коли потреба в увазі та власній значущості поєднується в дітей із тривожністю, підвищеною чутливістю, непевністю в собі: такі діти, не маючи можливості реалізувати себе в реальних досягненнях, починають мріяти.






У своїх мріях такі діти здійснюють різні подвиги або роблять щось таке, що викликає замилування в решти людей, вони бачать себе сильними, гарними, упевненими. Ці мріяння призводять до ще більшої пасивності таких дітей у реальному житті, активність поступово починає вимагати від них значних зусиль і викликає почуття значного напруження; чітко виявляється компенсаторний або замінний характер їхньої поведінки; будь-яка невдача активізує схильність до мріянь.

Незадоволена потреба дітей, які живуть у мріях, в самоствердженні, у сприйнятті оточуючими спричиняє, у свою чергу, збільшення тривожності та пасивності, непомітності, що ускладнює взаємини з людьми, які і без цього є недостатніми. Усе, що не вдається зробити у реальному житті, досягає успіху в фантазіях таких дітей. Ці особливості, що підсилюються згодом, зазвичай супроводжуються інфантильністю, відсутністю самоконтролю.

Не досягаючи значних успіхів у навчанні, такі діти «випадають» із процесу навчання під час уроку, але виглядає це інакше, ніж у демонстративних або тривожних дітей: діти, які живуть у мріях, не порушують дисципліни, не заважають працювати вчителеві й однокласникам — вони витають у хмарах. Вони малопомітні, побоюються викликати несхвалення своєю поведінкою, намагаються виконувати вимоги дорослих.

Наведемо характерний приклад. Хлопчики, яких кривдять однокласники, у мріях розправляються зі своїми кривдниками — так само, як і діти, що є неуспішними в навчанні, починають фантазувати про свої навчальні успіхи. Такі діти досить часто на уроках замість того, щоб зосереджено працювати, у своїй уяві долають проблеми, що виникають. Зовні вони можуть нагадувати учнів, які поринули у роботу, але зверніться до них із запитанням — і Ви зрозумієте, що вони подумки перебувають далеко від того, що відбувається на уроці. Якщо, в окремих випадках, мрія може стати керівництвом до дії, то в деяких дітей ця пасивна життєва позиція може закріпитися та сформуватися у певний тип характеру — і тоді в доросле життя вони можуть увійти як нереалізовані мрійники.

Діти взагалі полюбляють фантазувати. Якщо барвисті розповіді про пережиті пригоди та хвилюючі події схожі на реальність, батьки іноді їм вірять, але частіше розцінюють як неправду. У мріях та різноманітних фантазіях дитина має можливість стати головною діючою особою, прагнути визнання, в якому їй відмовлено в реальному житті.

Саме у фантазуванні, у відстороненості дитини від навчальної роботи відбивається її прагнення до успіху й уваги. У цьому і полягає відхід від реальності, яка не влаштовує дитину. Якщо дорослі заохочуватимуть активність дитини, виявлятимуть увагу до результатів її навчальної діяльності та шукатимуть шляхи для її творчої самореалізації, то можна достатньо легко коригувати розвиток такої дитини.

Дорослим необхідно намагатися зрозуміти тонкі почуття дитини, яка живе у мріях, зважати на них, брати активну участь у житті дитини, бути її справжніми, реальними друзями.

"Незабаром до школи"

 

Для добавления комментария необходима регистрация и авторизация.

Реклама



Авторизация