А тепер про розвиток уяви. Діти, здатні до гри уяви, мають вищий коефіцієнт інтелекту і легше переносять труднощі і, крім того, у них кращі адаптаційні можливості в процесі навчання. Процес фантазування і те, як дитина мислить і діє у своєму фантастичному світі, відібражає його мислення і поведінку в реальному житті. Ми можемо заглянути у внутрішній світ дитини через його фантазії: що приховано в нім, чого він уникає і що можна чекати від нього в майбутньому.
Людина - багатопланова істота. При першому знайомстві ми стикаємося з її поверхневої частиною, яка зовсім не обов'язково відображає її суть. Вона може бути нескладною, сором'язливою, але, поспілкувавшись з нею більш тривалий час, ми на свій подив раптом виявляємо, що перестали помічати її нескладність та сором'язливість. Виявляється, що вона дуже цікава і глибока людина. Її сором'язливість, можливо, була пов'язана з її зовнішньою нескладністю. У попередніх розділах ми говорили про приєднання дитини після його народження до матері, коли між ними перекидаються мости, що створюють для немовляти стан захищеності. У цей період навколишній світ ще далекий малюкові і лякає його. Але поступово між навколишньою реальністю і малюком так само вибудовуються мости, які служать не тільки опорою для дитини в поки що обмеженій для нього реальності, але одночасно є каналами, по яких зовнішній світ постійно впливає на мозок дитини, що розвивається. Вже в ранньому дитинстві ми починаємо усвідомлювати, що велике - важніше аніж мале. Дитині не дозволяють крутити швацьку машинку, при цьому додають: "ти ще маленький". Хвилину опісля, він забирається на стіл і обережно випрямившись, поряд з швацькою машинкою, піднявши руку над головою, долонею вниз, ображено говорить -"я взе великий!". Або ж - "я вищий за тебе!" - відзначає він з відчуттям гордості, міряючись зі своїм однолітком. Незручно і неприємно бути маленьким. Ще задовго до того, як він, з'явившись на світ, міг криком привітати весь навколишній світ, у сім'ї виникають перші ознаки розгубленості і роздратування. Тривалий період підготовки до майбутніх пологів завершується неспокійними ночами і додатковими витратами. І немає в будинку ніякого порядку, і все стало менш привабливим і менш визначеним. |
|
Дочурка Полина, года в 3. Долго капризничает и хнычет. Я в воспитательных целях не обращаю внимание. В итоге малышка дергает меня за руку и совершенно спокойно говорит: - Мама, ну я же тебе плАчу! |