ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

Прислів'я, приказки та народні прикмети про зиму, весну, літо та осінь.

Прислів'я, приказки та народні прикмети про зиму

Держись, Хома, іде зима!
То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
Синиця пищить - зиму віщить.
Був уночі іній - вдень сніг не випаде.
Як зазиміє, то й жаба оніміє.
До завірюхи треба кожуха.






Зимове сонце, як мачушине серце: світить, але не гріє.
У місячні ночі сніг не тане.
Взимку сонце кріз плач сміється.
Грім узимку - на сильні морози, блискавка - на бурю.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Зима біла, та не їсть снігу, а все - сіно.
Якщо взимку сухо і холодно, влітку сухо и спекотно.
Такий мороз, аж зорі скачуь.
Зима засніжена - літо дощове.
Зимою деньок, як комарів носок.
Кільця довкола місяця - на сніг.
Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи - ледащо, а їсти нема що.
Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.
Січень не так січе, як вуха пече.
В холод кожен молод.
Багато снігу - багато хліба.
Місяць лютий спитає чи взутий.
Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.
Місяць лютий гостро кутий.
Зима з снігами з літо з хлібами.
Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
Зимою добре, а літом ще краще.
Вітер у січні зі сходу несе добру погоду.
Мороз - аж іскри сипляться.
Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув цілий день.
Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане.
Не той сніг, що мете, а той що зверху йде.
В лютому сонце йде на літо, а зима на мороз.
Лютий воду відпускає, а березень підбирає.

Прислів'я, приказки та народны прикмети про весну

Весняний день рік годує.
Яр-весна - наш отец і мати: хто не посіє - не буде збирати.
Високо і швидко пливуть у неби хмари - на гарну погоду.
Весна красна квітками, а осінь - пирогами.
Грак прилетів - через місяць зійде сніг.
Весна кличе в поле.
Зійшов у березні сніжок - берися за плужок.
Довгі бурульки - на тривалу весну.
Уночі тріщить, а вдень плющить.
До першого грому земля не розмерзається.
Весна ледачого не любить.
Якщо у березні вода не тече, у квітні трава не росте.
Як почав орати, то в сопілку не грати.
На теплого Олексія (30 березня) щука лід хвостом розбиває.
Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає.
Якщо птахи в'ють грызка на сонячному боці дерев - на холодне літо.
Хліб на хліб сіяти - ні молотіти, ні віяти.
Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
Сій вчасно - вродить рясно.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май - буде хліба врожай.
Коли квітень з водою, то травень з травою.
Сині хмари - на тепло.
Побачив шпака у дворі - знай: весна на порі.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Травнева роса краща вівса.
У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне.
Як терен квітнем забіліє - селянин ячмінь сіє.
Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
Ранні ластівки - щасливий рік.
Ластівки низько літають - дощ обіцяють.
Чайка сіда на воду - чекай доброї погоди.
Ластівки низька літають - дощ обіцяють.
Чайка сіда на воду - чекай доброї погоди.
Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.
Травневий дощ все одно, що з грибами борщ.


Прислів'я, приказки та народні прикмети про літо

Літо зиму годує.
Прийде літо - все розмаїто, прийде зима - нічого нема.
Бджоли раді цвіту - люди літу.
Горобці в пилюці купаються - на дощ.
В червні ворота підпиратимешь, то взимку голодний дрижатимеш.
Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.
На Тимофія (2 червня) - велика надія.
Літом і баба сердита на піч.
Після Олени (3 червня) царствуй зелений (тобто буйнотрав'я).
Прийшли Зелені святки - не ховайся в кутки.
Хто влітку спеки боїться,той зимою не має чим грітися.
Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
Хто в літі буде співати, той узимі буде танцювати.
Прийшов липень до хати - нема коли спочивати.
Готуй влітку сани, а взимку воза.
Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.
Не насушиш насіння - сушитимеш голову.
Влітку один тиждень рік годує.
Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
У червні на полі густо, а надворі пусто.
Якщо півень влітку заспіва раніше 9 годин вечора - на дощ.
Павук щосили плете павутиння - на суху погоду.
Туман вранці стелиться по воді - день будет сонячний.
Від дощу на воді бульбашки - на тривалу негоду.
Перший туман літа - перша грибна прикмета.
Пізнє цвітіння горобини - на пізню осінь.
Летить літо, як на крилах.
- Іди, дощику, де чорно! - Ні, не піду, де вчора Серпень збирає, а зима поїдає.
До сепрня рослина зріє, а після нього в'яне.
Якщо у серпні у дурні пошився, значить, мудрості на навчився.
У першій половині серпня погода стала - будет зима довготривала.
Літо сухе жарке - зима малосніжна, морозна.
Опеньки з'явились - літо скінчилось.


Прислів'я, приказки та народні прикмети про осінь

Грім у вересні віщує теплу осінь.
Дощ у вересні - півголоду, а посуха цілий голод робить.
Осінь збирає, а весна поїдає.
Восени багач, а навесні прохач.
Восени й горобець багатий.
Восени і в горобця є питво.
Якщо у вересні на дубах багато жолудів, чекай багато снігу перед Різдвом.
Якщо лелеки летять високо, не поспішаючи, буде гарна осінь.
Осінь усьому лік веде.
Восени день блисне, а три кисне.
У вересні ложка води робить два болота.
Летять у вересні гуси - зиму на хвості несуть.
Як вересніє, то й дощик сіє.
У вересні дощ зі сходу зазирає й тікає, а південний свою справу знає.
Осінній іній - на суху і сонячну погоду.
Жовтень ходить по краю, та виганяє птиць за гаю.
Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.
Плети влітку рукавиці - в листопаді пригодиться.
У листопаді згодиться і старий кожух, а навесні і старий кінь.
Як листя жовтіє, то поле сумніє.
Листопад - вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.
Пищить снігур у листопади - скоро й зимі будем раді.
У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.
Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.
Павутиння стелиться по рослинах - чекай суворої зими.