ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

Главная Психология дошкольника Розвиток пам'яті дитини 3-5 років.


Розвиток пам'яті дитини 3-5 років.

Пам'ять дозволяє людині забезпечити безперервність психічного життя. Ми знаємо, що ми живемо, якщо пам'ятаємо себе. Залежно від того, що запам'ятовує людина, розрізняють пам'ять рухову (запам'ятовування власних рухів, вироблення навичок), емоційну (пам'ять почуттів), образну (образи сприйняття, мислення й уяви) і словесно-логічну (збереження думок, загального змісту інформації, що запам'ятовується).






Види пам'яті тісно пов'язані один з одним і не існують ізольовано. Однак залежно від інтенсивності використання в діяльності яких-небудь ситуацій виникає домінування певних видів пам'яті, обумовлене активністю мислення, сприйняття, уяви.

У віці 3—4 років пам'ять дитини є центральною функцією, що визначає інші психічні процеси. Мислити для дитини в цьому віці означає згадувати, тобто спиратися на свій колишній досвід або видозмінювати його. Завдяки дуже гарній пам'яті дитина набуває здатності діяти в плані загальних уявлень. Якщо раніше дитина була під владою конкретної ситуації, то тепер її мислення перестає бути наочнодіючим.

Малюк стає здатним установлювати прості причинно-наслідкові зв'язки між подіями та явищами, навіть якщо вони не отримані в безпосередньому почуттєвому досвіді. У дитини з'являються здатність і прагнення якось пояснити й упорядкувати для себе навколишній світ.

Варто врахувати, що пам'ять дитини у віці 3—4 років є мимовільною: вона не ставить собі за мету щось запам'ятати. Запам'ятовування відбувається легко й природно, тому що в цьому віці домінують структури правої півкулі мозку, які «відповідають» за зорово-емоційну пам'ять. Логічні відділи лівої півкулі ще слабко сформовані.

Емоційна пам'ять уже сформована й допомагає дитині пізнавати світ. Це історично було дуже важливо для виживання, і надалі саме емоційна пам'ять допомагає формуванню інтуїції. Цікаво, що коли нейрофізіологи намагалися перевірити резерви мозку людини й активізували певні його відділи, то в деталях спливали спогади, здавалося давно забуті, у вигляді зорових образів і спогади про емоційний стан людини в той час. Це доводить, що людина фактично нічого не забуває, але не вміє витягати в потрібний час необхідні спогади. Запам'ятовуючи емоційно, ми в змозі запам'ятати всю картину цілісно. Ця особливість пам'яті дуже важлива, тому що дитина ще не знає світ і не може відокремити важливе від другорядного. Єдино важливим є інтерес дитини до предмета, емоційний відгук, що викликала якась подія.

Подія для неї є цікавішою, дія, образи легко запам'ятовуються, мимоволі запам'ятовується словесний матеріал, якщо вони викликають емоційний відгук. Дитина швидко запам'ятовує вірші, особливо зроблені за формою: у них важливі звучність, ритмічність і суміжність рими. Запам'ятовуються казки, розповіді, діалоги з фільмів, коли дитина співпереживає героям. Чим більш осмислений матеріал запам'ятовує дитина, тим ефективнішим є запам'ятовування.

Смислова пам'ять розвивається поряд із механічною. Природа подарувала дитині можливість запам'ятовувати колосальний матеріал без яких-небудь зусиль із її боку. Дитина просто пам'ятає та використовує слова. Так, у деяких родинах, де батьки розмовляють різними мовами, дитина засвоює обидві мови. Використовуючи особливості розвитку пам'яті, побудували свої програми раннього навчання Г. Доманн, М. В. Зайцев, Массару Ібука. Вони довели, що дитина так само легко, як вигляд предметів, запам'ятовує їхнє графічне позначення у вигляді слів. Максимально використовуючи резерви механічної пам'яті, у цьому віці ми можемо легко навчити дітей читати, що надалі відкриє дитині величезний світ книг.

Варто звернути особливу увагу на те, що запам'ятовування відбувається природно й легко. У дитини віком 3—4 роки величезна життєва енергія, дуже висока пізнавальна активність і радість відкриття цілого світу. Якщо дитина в особі дорослого знаходить чуйну, зацікавлену в її пізнанні людину, вона з більшим задоволенням вивчає світ. Саме в цьому віці дуже важливо грамотно вгамувати спрагу пізнання, підбираючи різноманітний і цікавий матеріал про навколишній світ.

Учені виявили, що саме до 3 років формується довгострокова пам'ять, тобто дитина усвідомлює й пам'ятає себе як особистість. Спогади викликають емоційні стани того часу та на все життя залишають відчуття дитинства. У цей період формується почуття класної гідності. Спогади раннього дитинства дозволяють усвідомити свій унікальний життєвий досвід. Дитина починає розуміти, що вона неповторна як особистість.

Необхідно врахувати такі важливі моменти:
—  частіше запитувати малюка про те, що він пам'ятає — цим ми даємо можливість дитині зрозуміти, що цікавимося її особою;
—  запитувати дитину про минулі події — це дозволить їй оцінювати події й деякою мірою припускати, передбачати майбутнє;
—  фіксувати увагу малюка на подіях минулого — це допоможе йому запам'ятати у своїй свідомості спогади про певний порядок речей: наприклад, підйом, умивання, сніданок, прогулянка і т. ін. — і дає дитині почуття безпеки, відчуття стабільності життя, вона звикає контролювати події у своєму житті;
—  колекціонувати цікаві події — це не тільки розвиває малюка, але й згуртовує, вашу родину. І хоча з віком чіткість спогадів втрачається, залишається пам'ять про атмосферу радості й любові, що панувала тоді;
—  показувати дитині сімейний альбом із фотографіями, відеоархів. Якщо надходять листи від родичів, то є сенс показати фотографію родича, нагадати дитині, що за рядками листа стоїть саме ця людина;
—  будьте обережні з телевізором! Дітям не рекомендується дивитися телевізор понад 30 хвилин на день, і тим більше — рекламу: психіка дитини ще нестійка, і вона не в змозі відірвати погляд від яскравих картинок, механічно запам'ятовує і повторює нав'язливі рекламні слогани. Необхідно стежити за тим, щоб інформація, одержувана з телеба'чення, була різноманітною й пізнавальною.

У віці 4—5 років у дитини поряд з образним мисленням починає інтенсивно розвиватися образна пам'ять. Крім запам'ятовування, важливу роль відіграє збереження й відтворення інформації. Це залежить від кількості, змістовності й міцності зв'язків нового досвіду людини з елементами вже наявного в неї. Більша частина нашого досвіду зберігається й легко витягується з пам'яті мимоволі, тобто без спеціальної мети запам'ятати. Точніше було б сказати, що запам'ятовування — це не те, що ми змогли запам'ятати, а те, що змогли витягти. Низкою експериментів із дослідження пам'яті доведено, що людина запам'ятовує фактично будь-який обсяг матеріалу, а витягти з пам'яті матеріал може лише при зовнішньому стимулюванні певних зон мозку. Тому краще говорити не про те, що ми можемо запам'ятати, а про те, що ми в змозі відтворити з певною метою, тобто довільно, або безпідставно, тобто мимоволі.

У дітей 4—5 років пам'ять ще мимовільна, тобто дитина ще не вміє нею керувати. Однак психічні процеси вже досить розвинені: так, увага стає стійкою, дитина опановує прийоми мислення, може уявляти різні образи. Усе це сприяє тому, що дитина може вчитися керувати своєю пам'яттю, тобто запам'ятовувати інформацію довільно, за власною волею. При довільному запам'ятовуванні дитина ставить за мету запам'ятати що-небудь. Для цього малюку необхідно виконати дії із запам'ятовування (а точніше було б сказати — із витягування певних образів за власним бажанням).

Під час запам'ятовування людина встановлює максимальну кількість зв'язків між різними частинами матеріалу, що запам'ятовує, і власним досвідом. У дитячому віці запам'ятовування відбувається в процесі гри, малювання, слухання казок, їхнього переказу. Чим більше видів діяльності, до яких дитина включає об'єкт, тим легше вона його запам'ятовує. У віці 4—5 років для запам'ятовування особливо ефективною є сюжетно-рольова гра. Так, граючи в «магазин», дитина в змозі запам'ятати назви п'яти-шести предметів, які їй треба купити. Узагалі до цього віку дитина може втримати в пам'яті до п'яти-шести назв предметів (з 10—15), зображених на картинках. Звичайно для цього необхідно, щоб дитині було цікаво це заняття. У 4 роки, отримавши доручення від дорослого, малюк, повторивши його, передає це досить точно іншій людині. А дитина 5 років уже здатна запам'ятати сім-вісім предметів (із 10—15), зображених на пропонованих картинках.

Якщо ми хочемо знати норми розвитку пам'яті в дітей 3—5 років, то варто говорити про два види пам'яті: мимовільну й довільну.

Здатність до мимовільного, тобто без зусиль дитини, запам'ятовування згодом утрачається. Довільна пам'ять — запам'ятовування з певними зусиллями. Уміння запам'ятати й відтворити матеріал згодом зростає. Справа в тому, що довільна пам'ять можлива при засвоєнні дитиною й дорослим певних мнімотехнік, які дозволяють поступово відновити матеріал, що запам'ятовується. Із віком дитина засвоює ці техніки запам'ятовування, учиться запам'ятовувати.

Обсяг мимовільної пам'яті важко піддається підрахунку й контролю, тому що він значною мірою залежить від інтересу дитини до матеріалу, тобто не можна організувати однакові умови для всіх дітей, оскільки інтереси різні, і треба перевірити це експериментально.

Обсяг довільного запам'ятовування легко піддається підрахунку. Але ці дані нічого не скажуть про можливості дитини засвоювати різноманітний матеріал, тому що вона використовує обидва види пам'яті.

Норми запам'ятовування можуть допомогти в оцінці здатності дитини керувати психологічними процесами.

У міру зрілості психічних процесів малюк здатний виконати такі завдання:
1.   Попросіть дитину виконати кілька дій поспіль: підвестися зі стільця, обійти навколо стола, узяти книгу, підійти з нею до дверей, постукати рукою в двері, відкрити її та повернутися на місце. У 3 роки дитина виконує чотири-п'ять дій. У 3,5—4 роки — п'ять-шість дій.

2.   Попросіть дитину відповісти, із ким вона живе, що вона їсть на сніданок, у що любить грати, а також назвати три-чотири кольори, своє ім'я, прізвище та повторити фрази: Сьогодні на вулиці багато бруду й калюж. Його звуть Валя, він навчається в школі. Шура почула свисток і побачила поїзд. Улітку в лісі було багато грибів і ягід.

Потім повторити: 4 — 7—1; 3—8—6; 2—5—9; 3—4—1 — 7; 6—1—5—8; 7—2—9—6.
У 4 роки дитина повторює чотири-п'ять цифр і складні фрази. У 5 років — запам'ятовує шість-сім простих слів із 10".

"Психічний і фізичний розвиток дитини від трьох до п'яти років"

 

Для добавления комментария необходима регистрация и авторизация.

Реклама



Авторизация



Пятилетний Коля однажды спросил у мамы:
- Мама, почему у папы так мало волос на голове?
- Потому, что наш папа умный, много думает.
Немного подумав Коля делает вывод:
- Значит у тебя их так много потому, что ты глупая и думать не умеешь.