Десь тут була подоляночка.
Десь тут була молодесенька.
Тут вона сіла,
Тут вона впала,
До землі припала.
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
Ой устань, устань, подоляночко,
Ой устань, устань, молодесенька!
Умий своє личко,
Та личко біленьке,
* Біжи до Дунаю,
Бери молоденьку,
Бери ту, що скраю!
ДЕСЬ ТУТ БУЛА ПОДОЛЯНОЧКА
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Тут вона впала,
До землі припала.
Тут вона впала,
До землі припала.
Устань, устань, подоляночко!
Умий личко так, як шкляночку!
Біжи до Дунаю,
Візьми ту, що скраю!
Біжи до Дунаю,
Візьми ту, що скраю!
ДЕСЬ ТУТ БУЛА ПОДОЛЯНОЧКА
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молоденькая,
Тут вона впала,
До землі припала.
— Устань, устань, подоляночко,
Умий личко так,
Як шкляночку,
Біжи до Дунаю,
Візьми ту, що скраю!
ДЕСЬ ТУТ БУЛА ПОДОЛЯНОЧКА
(хоровод)
Дівчата роблять коло, крутяться і співають, а одна дівчина, ставши всередині, жестами показує те, що інші співають.
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Тут вона стояла,
До землі припала,
Личко не вмивала,
Бо води не мала.
Ой встань, ой встань, подоляночко,
Обмий личко, як ту скляночку,
Возьмися в боки за свої скоки,
Підскоч до раю, бери дівча скраю.
ПОДОЛЯНКА
Десь там, десь там подолянка була,
Десь там, десь там молоденька була.
Отут вона впала,
До землі припала.
Отут вона впала,
До землі припала.
— Устань, устань подоляночко,
Промий очки, як скляночка.
Та візьмися в бочки,
Та поскачи скочки.
Та візьмися в бочки,
Та поскачи скочки.
Скачи, скачи понад бродом
Як рибонька попід льодом.
Візьми собі панну, которую крайню,
Візьми собі паничка, которого крайнича.
Візьми собі панну, которую крайню,
Візьми собі паничка, которого крайнича.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|
