Колись дуже давно у слов'янського бога Сонця — Даждьбога, була дружина — Коляда. У найдовшу зимову ніч мав народитися в них син Божич — молоде сонце.
Але богиня темряви і холоду — Мара, та її батько — злий Чорнобог, не хотіли появи Божича. Мріяли вони, щоб завжди на землі панували темрява, холод і голод. Мара намагалася перешкодити Коляді народити сина.
Погналася Мара за Колядою. Рятуючись від злих сил, перетворилася світла богиня на козу. Не помітила Мара тварину і побігла далі, а Коляда знову обернулася на жінку і народила Божича — нове сонце, яке зігрівало все навкруги. Знову забуяло на землі життя.
Так за легендою виникло стародавнє свято Коляди. Відзначали його наші пращури з 24 грудня по 6 січня. У ці дні діти та молодь ходили по домівках та веселими піснями вітали господарів, бажаючи їм щастя, добробуту та щедрого врожаю. А пісні ці так і назвали — колядками.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|
