ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве



Вірші про пори року

РІК
Неспішно, крок за кроком,
Минають чотири пори року,
Одна пора проходить,
Інша услід надходить.
Зима — це хуртовина,
Весна у квітах лине,
А потім — тепле літо
І осінь, в сум одіта.
Ось так із року в рік
Минає часу лік.


НОВОРОЧОК
Між льодами звіддалік
Дибуляє дідо Рік.
А за дідом — цок, цок, цок! —
Чудодій Новорочок.
Сіє зерна з рукава,
Снігом землю покрива.
На дітей рівняє крок
І росте Новорочок.
Він ялинку нам несе,
Бо великий він — і все!


ЗИМА
Хуртовина замітає,
Дід Мороз за ніс щипає,
І сьогодні вранці тато
Нам ялинку вніс у хату.
А з гори летять малята,
Хто на лижах, хто в санчатах,
Бо зима до нас прийшла,
Сніг і кригу принесла.


ЗИМОВЕ СОНЕЧКО
Ох, тріщить мороз лихий!
Замело усі шляхи.
За вікном лютує стужа.
Оля в ліжечку. Нездужа.

Сонце в шибку загляда,
В нього теж якась біда.
Чорно каркає ворона:
"В сонця горлечко червоне!"


ВЕСНА
Де учора сніг білів,
Там струмочок задзвенів.
На галявинці у лісі
Білі проліски звелися.
Пташки весело співають,
І дерева розквітають.
Прокидаючись від сну,
Зустрічає світ весну.


ВЕСНЯНІ ДАРУНКИ
Весна
дарує кожному,
що треба
і що хочеться.
Полям —
сніги поталі,
лісам —
траву і листя,
птахам,
які вертають,
дарує рідні гнізда.
По жмені ластовиння
весна дарує дітям,
а мамам —
ранки сині
та перші ніжні квіти.
Річкам дарує воду,
зернинам —
теплу землю,
а сіячам — роботу,
почесну і веселу.


ВЕСНЯНА КАЗКА
У зими гостей нема
В крижаній твердині.
Замикається сама
В найміцніших стінах.

Тут ховає від усіх
Величезні скрині.
І лежать на скринях тих
Паморозь та іній.

Тут вітриська навесні,
Тут замки потрійні,
Бо коштовності весни
Є у кожній скрині.

Срібла й золота нема —
Інша це скарбниця:
Заховала тут зима
Дощик, блискавицю.

В скрині спить
Весняний грім
І веселка поруч з ним,
Хмари — ланцюжками,
Дощик — торочками.

В сніговій перині
Спить зима на скрині.

Сниться їй, що назавжди
Сонце полонила,
Притягла його сюди,
В скриню зачинила.

І радіє уві сні,
І волає в хащі:
— Скарбу капосній весні
Не віддам нізащо!

І здійсню я залюбки
Заповітну мрію —
Увесь світ я навіки
Кригою накрию!

Але марні сни зими —
Строк її минає.
Вже прокинулись громи —
Гуркіт їх лунає.

Хоч кричи, хоч не кричи —
Скрізь струмочки сині
Золоті несуть ключі
Відчиняти скрині.

Вітерець духмяний мчить —
Небо чистить млисте.
І не можна зачинить
Сонце променисте!


ЛІТО
Сонце з неба усміхається,
Діти на галявці граються,
А у лісі, за рікою,
Пахне свіжою травою.
Пташки цілий день співають,
Абрикоси достигають.
Все ясним, яскравим стало:
Літо в гості завітало.


ЛІТО
Теплий дощ умиє конюшину,
Закружля кульбабин парашут.
Літо з повним кошиком ожини
Йде до нас у крапельках дощу.


ЩО ПОДАРУЄ ЛІТО?
—  Літо, що мені готуєш?
Що на спомин подаруєш?
—  Подарую, — каже літо, —
Сонячне тепло і квіти!
В небі — райдугу-дугу
І ромашки на лугу.
—  Що іще даси мені?
— Дзвін джерельний в тишині,
Сосни, клени і дуби,
І суниці і гриби,
Солов'я, що всіх чарує,
Ще й зозулю подарую.
Хай на дереві високім
Накує вам довгі роки!


ОСІНЬ
Листя стало золотим,
На полях туман, як дим.
Сірий дощик накрапає,
Сумом землю огортає,
В вирій пташки відлітають,
І листочки опадають.
У туманах вся, у росах
Осінь йде золотокоса.


ВЕРЕСЕНЬ
Росами довкола
Бризкає наш день.
Вересень до школи
З книжкою іде.

Зайчик по галяві
Скаче навпрошки.
Сонечко смагляве
Котять хлопчаки.

Вісником упертим
Лине лелеча.
Світиться планета
Юна, як дівча.

Хилить горобина
Грона вогняні.
Мирно голубіє
Глобусу вікні.


МАЛЕНЬКА ОСІНЬ
Осінь - лагідний друг
Для Оленки сьогодні,
Бо листочки навкруг
І зелені, й червоні.

Й жовтий колір вони,
І оранжевий мають,
Із дерев, з вишини
Все спадають, спадають.

- Осінь, осінь, постій,
Ми із мамою просим.
У роботі твоїй
Поможу тобі, осінь.

У Оленки слова
Не розходяться з ділом –
Вже листочки зрива
Із гіллячок уміло.

Личко в неї сія,
Каже мамі Оленка:
- Правда ж, мамочко, я -
Наче осінь маленька?


О. Чертова,  П. Перебийніс, Л. Голота, В. Стрекаль, А. Костецький, В. Орлов

 

 

Для добавления комментария необходима регистрация и авторизация.

Реклама





Катя,6 лет
Как-то моя сотрудница и по совместительству подруга пришла к нам принять душ (у них не было воды). Дочка увидела грудь моей подруги, а на следующий день на работе крикнула на весь офис, когда подруга зашла:
- А у тети Лены тааааакие сиськииииииии!
Было смешно:)

{loadposition articles_module_1}