НАЙМИЛІШЕ СЛОВО
Будівельники бобри
Добре працювали –
У бору для дітвори
Школу збудували.
І таку звели, що ну!
Подивитись варто:
І вікно на всю стіну,
І колоди-парти.
Дятел дзьобом-долотом
Потрудивсь на ґанку,
Павуки усі гуртом
Виплели фіранку.
Приволік ведмідь старий
Стіл - пеньок високий.
- Ну,- сказав до дітвори, -
Почнемо уроки! –
Повсідалась малишня
На колодах проти пня.
Сам ведмідь ступив за пень,
Лоб кошлатий витер
І промовив:
- Добрий день!
Візьмемось до літер!
Намалюю на пеньку,
Щоб завчить могли ми,
По боках - по стояку,
Гойдалку між ними.
Хто цю літеру не зна,
Вчіть обов'язково:
Це вона розпочина
Всім відоме слово –
Між словами усіма
Що найголовніше.-
Кицька лапу підніма:
- Це, звичайно, миша!
- Морква! – квапиться зайча. –
З грядки, соковита.-
Ведмежа із-за плеча:
- Мед,- бурчить сердито.
Білченя ж мале-мале
В лопушку-панамі,
Хоч соромилось, але
Вимовило:
- Мама!
- Мама! - крикнули малі
Якнайголосніше. –
На усій-усій землі
Слово наймиліше! –
Засміявсь ведмідь:
- Воно!
Вивчили, нівроку...-
От і все.
Дзвенить дзвінок
З першого уроку.
У квача гайда гулять
Поміж стовбурами.
Світить сонце між гілляк.
Ждуть додому мами.
Т. Коломієць
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|
