ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

Доброго ранку!
Добридень!
Доброго вечора!






На добраніч, добраніч!
Вітаю!
Привіт!
Вітаю вас!

Зі святом!
Бажаю щастя, здоров'я!
Будьте здорові!
На здоров'я!
Щире вітання!

Щасливої дороги!
Бувайте здорові!
До побачення!
На все добре!
До наступної зустрічі!
До вихідних!
Усього найкращого!
Прощавайте, любі!
Вітайте знайомих, друзів!

Товариство!
Панове!
Пані!
Панно!
Дорогі друзі!
Шановна громадо!
Громадяни!
Люди добрі!
Високоповажне товариство!
Добродію!
Вельмишановний!
Любі друзі!
Юначе!
Любі діти!
Земляки і землячки!
Співгромадяни!
Однокласники!
Сусіде, сусідко!

Я хочу запросити тебе до себе.
Підійди, будь ласка!
Прошу, проходь.
Проходь, будь ласка!
Прошу, сідай!
Дозволь запросити тебе...
чи не міг би ти...
Чи не бажаєш ти...
Проведемо вечір разом?
Як ти дивишся на прогулянку пішки?
Пропоную тобі сходили в кіно.
Я хочу попросити тебе зробити мені послугу.
Чи можеш ти позичити мені свою книжку?
Скажи, будь ласка...
Будь ласкавий, напиши...
Дозволь мені увійти/вийти/відповісти/запитати тебе/потурбувати тебе?
Чи можу я попрохати?

Згода.
Я не заперечую.
Домовилися.
Ти маєш рацію.
Це справді так.
Авжеж.
Правильно.
Чудово.
Атож.
Так.
Саме так.
Напевно.
Обов'язково.
Беззаперечно.
Безсумнівно.
Певна річ.
Звичайно.
Безумовно.
Я в цьому впевнений.
Будь ласка.
Прошу.
Гаразд.
Добре.
Із задоволенням.

Ні.
Ні, це не так.
В жодному разі.
Про це не може бути й мови.
На жаль, не зможу.
Не хочу.
Не можу.
Не можна.
Це неможливо.
Цього не може бути.
Мене це не влаштовує.
Я не згоден.
Шкодую (шкода), але я мушу (повинен) відмовитися.
Це не точно.
Нізащо.
Нічого подібного.
Це даремна трата часу.
Дякую, я не можу.
Не варто про це нагадувати.
З мене цього досить.
Тобі кажуть, що ні.
Цього ще бракувало.
Ні, не бажаю.
Ти помиляєшся.
Ти не маєш рації.
Не треба.