ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

Вірші про вчительку

ВЧИТЕЛЬКА
У яблуневім саду.
Рідна учителько сива, —
Днина, легка і красива,
Йде по школярськім сліду.
Ще як малими були, —
Слід ми в саду залишили.
Крони тоді, як вершини,
Снігом сліпучим цвіли.







В ночі зимові, сумні,
Знаєм, не спалось вам часто —
Ваше омріяне щастя
Десь полягло на війні.
Чисту скорботу сльози
Ви перед нами ховали —
Силу од вас ми черпали,
Так, ніби грона в лози.

Де пролягали стежки,
Там перетнулись дороги.
Сипався цвіт нам під ноги —
І пролітали роки.
Вчителько, ви — як весна.
Ми ж бо довкола — мов квіти.
Вам поміж нас молодіти,
Вічно ходити між нас.
Я. Ярош


ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА

Як мати до діток,
Як сонце до квіток,
Горнулась до класу вона.
І гарна, і люба,
І мила, і тиха
Учителька перша моя!..
Добріша, ніж фея,
Миліша, ніж мрія,
Світліша від сонця вона!..
У світі єдина,
У серці одна —
Учителька перша моя!..
О. Шишуліна


УЧИТЕЛЬ

Кожен день дітей стрічає,
На уроках їх навчає.
Математики і букв
І усіх складних наук.
Я учителем горжуся,
Анітрохи не боюся!
Хоч і старший він за нас –
Дружить з ним увесь наш клас!


ВЧИТЕЛЬЦІ

Вже пригріло сонечко золоте,
Квітами барвистими луг цвіте:
І кущі горицвіту, й сон-трава,
І фіалка-зіронька польова.
Цілий оберемок їх нарвемо.
І вінок-веселочку сплетемо.
Принесем віночок той у свій клас,
Подаруєм вчительці:
— Це для вас!
І за те, що учите нас добру,
І за те, що любите дітвору.
Є. Доломан


КВІТИ ВЧИТЕЛЯМ

В синьому тумані
В сині димовій
Яблука рум'яні,
Груші медові.
Линуть птичі зграї,
Шелестять гаї...
Школа відчиняє
Двері нам свої.
Вийдуть нас зустріти
Друзі-вчителі,
Принесім їм квіти
З рідної землі.
М. Рильський


ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА
Букварі і читанки,
Парти в два ряди.
Наша перша вчителька
В серці назавжди.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Що водила нас
Ще у перший клас.

Сонце світлі зайчики
Сипле у шибки.
Кришать крейду пальчики
Пишуть палички.
Добре нам читається —
Вчителька всміхається.
А як хтось не зна –
Хмуриться вона.

Скільки розгадали ми
З нею загадок!
Скільки прочитали ми
Віршів і казок!
Стороною рідною
Дниною погідною
Йшли через покіс
У багряний ліс.

Наша перша вчителька
Інших науча.
Букварі і читанки їм вона вруча.
Споришева стежечка,
Стежечка-мережечка,
Інших перший раз
Повела у клас.
Т. Коломієць


З ДНЕМ УЧИТЕЛЯ!
Є професія у світі —
Серце віддавати дітям!
Серце вчителя безкрає,
Як би він його не краяв.

Тому гідний вчитель шани.
Так, любові і пошани
За роботу непросту
І за те, що я росту!

Хай же вистачить терпіння
Передати нам уміння.
А за працю вашу діти
Щиро вам дарують квіти!
С. Гордієнко


ПЕРШІЙ ВЧИТЕЛЬЦІ
Хоч проходять літа, хоч минають літа,
Та для нас, як тоді, ви й тепер молода.
Не забути той час, як прийшли в перший клас,
Як уперше в той день ми побачили вас.

Усміх щирий такий, ніжний дотик руки.
Ви — наставник для нас, ми ж усі — першачки.
Ви в нас добрі були і навчали нас так,
Щоб ми гарно вели першу букву і знак...

Ми зізнатися хочемо вам у цей час:
Люба вчителько наша, ми любимо вас!


МОЇЙ ПЕРШІЙ ВЧИТЕЛЬЦІ

Ми проводили маневри —
Випробовували нерви.
Тест учителька пройшла —
Ключ до кожного знайшла.

Треба визнати всім прямо,
Що вона, як рідна мама:
І підтрима, й насварить,
Розбере проблеми вмить.

Ми ставали усе більші,
З кожним роком розумніші,
А учителька із нас
Згуртувала дружний клас!

Хай же сонце їй сміється
Та усе в житті вдається.
Ми засвоїмо у строк
Найважливіший урок!

Краще вчительки немає —
Кожен з нас це добре знає.
Тож вітаємо її
В ці святкові ясні дні!
С. Гордієнко


ПЕРШІЙ ВЧИТЕЛЬЦІ

Сюди приходив я не раз
У цей чудовий світлий клас,
І щирим поглядом завжди мене ти гріла.
Моя весела і сумна,
Моя ти рідна і ясна,
Учителька люба і мила.

Ти, наче сонце, як рідна земля.
В серці моєму навіки.
Ти моя мати, а я — немовля,
Ти наше море — ми ріки.

Так, є у кожного свій шлях,
І хтось летить, неначе птах,
Та не завжди до нас ласкава доля...
А я прийду до тебе в клас
І зазвучить чудовий вальс,
Який дарую я тобі і рідній школі.
О. Марчун


ШАНОВНІ НАШІ ВЧИТЕЛІ
У першу неділю жовтня
У вас професійне свято.
Сюди ми прийшли сьогодні
Сердечно вас привітати.

Учитель — це наша совість,
Взірець у житті єдиний.
Без нього життєва повість
Не пишеться у людини.

Не має свого він часу,
Життя його — тільки   школа.
Учитель — це дружні класи
Із радощами і болем.

Від перших навчальних кроків
До випуску й атестату
Одинадцять довгих років
Для нас ви — як мами й тата.

Душевні ви, справедливі,
І цим нас завоювали;
До наших проблем чутливі,
Хоч є в вас своїх немало.

Тож буде хай день безхмарним
У ваше прекрасне свято.
Працюєте ви не марно,
І можете святкувати.

А ми, вихованці ваші,
Щоб усмішка в вас не згасла,
Учитися будем краще,
Без двійок — таке в нас гасло.

Сьогодні вітання щирі
Ми вам принесли з любов'ю.
Живіть у добрі і мирі!
Хай буде міцним здоров'я!

Всі дні в вас хай будуть світлі!
Не знайте біди ніколи!
Хай буде найкраща в світі
Улюблена наша школа!
В. Дворецький


ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА
Сонце водить вересень
У шкільнім дворі.
Ти всміхнулась весело
Милій дітворі.

Оченята сірії,
Карі й голубі
Глянули й повірили
Сонцю і тобі.

Наче сизі журавлята, —
Першокласники малі.
Треба вчити їх крилато,
Щоб росли, мов журавлі.

Треба мрії розгадати
Гордих, радісних, сумних...
Перша вчителька, як мати,
Як журавочка для них.

Є свій дім у кожного,
Є своя рідня.
Не на тебе схожі всі,
А твоя сім'я.

За шкільною партою
Ти — зоря їх знань.
В кожного з них мама є,
Ти ж для всіх одна.

Хоч до травня з осені —
Через січень шлях.
Та стають дорослими
Діти на очах.

Полетять Вкраїною,
Мов за птахом птах.
Злинуть журавлиною
Піснею в літах.
Г. Петрук-Попик


МОЯ УЧИТЕЛЬКО
Так схожа на матусю учителька моя,
Така ж привітна і така ласкава,
Я жити в неї вчуся, горнусь до неї я,
Вона країни знань зоря яскрава!

І світить нам, і гріє, і розуму навча,
Ми всі її любов'ю обігріті,
І хлопчик неслухняний, і лагідне дівча —
Бо ми для неї найдорожчі в світі.

Моя учителько, спасибі, що ти є,
Життя шкільне з тобою сонячним стає,
У юнім серці ти, як зірка золота,
Моя учителько, любов моя свята.

Панує в класі тиша, коли говориш ти,
Бо, як струмочок, ллється твоя мова,
І хочеться летіти в незвідані світи,
Де нас чекає доля барвінкова,

Спасибі тобі, рідна, за серце золоте,
За мудрість, за турботу і терпіння,
Посіяне тобою любов'ю проросте,
Бо сходи ті із доброго насіння.
Н. Багмут

 

 

Для добавления комментария необходима регистрация и авторизация.




Украинская Баннерная Сеть

Реклама



Авторизация


Реклама

Кинозал для детей