ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве



Вірші про зиму - 8

ЗимаЗ ДОБРИМ РАНКОМ,
З ПЕРШИМ СНІГОМ!

Донечко, з добрим ранком!
Глянь за вікно, маленька.
Котик на нашім ганку
З чорного став біленьким.






Сніг йому в очі диха,
Котик кумедно чмиха.
Вуха сховавши в іній,
Диба трамвайчик синій.

З неба летять троянди -
Щічки дітей квітчають.
Мама прасує банти,
Поки співає чайник.

Тато вмиває доню.
Доня смієтся: - Тату!
Треба купити поні - 
В саночки запрягати.

Сонце прийшло до ганку,
Котику в очі диха...
Донечко, з добрим ранком!
Донечко, з першим снігом!
І. Жиленко


В ГОСТЯХ У ДІДА МОРОЗА
А в Лапландії, дітоньки, гарно!
Я не марно намерзлась, не марно.
Голубі там сніги і заноси,
Круг хатиночки Діда Мороза.

Серед білих снігів таємниче
Палахтіло там сяйво північне,
І світились кристали торосів
По дорозі до Діда Мороза.

Дід Мороз був до мене привітний.
Чай ми пили із липовим цвітом.
Розмовляли про все загадкове,
Про діла новорічні, казкові.

На столі, біля криночки с медом,
Метушився народець кумедний.
Втім, народець той дітям відомий -
То буди звичайнісінькі гноми.

А віконце світилось до ранку.
Тупцювали там лосі під ганком.
Зазирали у вікна, зітхали -
Голубі, з золотими рогами.

А коли я збиралась додому,
Всі кричали: - Не їдь, не пора ще! -
У Лапландії, дітоньки, добре.
Але вдома усе-таки краще!
І. Жиленко

 

ЙДЕ ЗИМА
Йде зима, красуня мила.
В неї сукня сніжно-біла,
Черевички з кришталю –
Дуже зимоньку люблю!

Йде в засніженім уборі,
Очі сяють, наче зорі.
Щоб своє побачить личко,
Дзеркало зробила з річки.

Білі коси розпустила,
Землю лагідно укрила –
Хай спочине до весни
І чарівні бачить сни.
В. Паронова


НОВОРІЧНЕ ВІТАННЯ
Серед неба й зірочок
Поспішає літачок.
За штурвалом Новий рік
Починає часу лік.

Ми старий рік проводжаєм,
Пам'ятати нас бажаєм.
Закінчив він свій політ —
Облетів усенький світ!

Новий рік приніс сніги,
Все прикрасив навкруги.
З ним підемо крок за кроком
Всіх вітати з Новим роком!
С. Гордієнко


НОВОРІЧНА ПІСЕНЬКА
Через гори, через ліс
Дід Мороз ялинку ніс.
Намагався не трусити,
Щоб голки не розгубити.

І яка ж вона чудова —
Уся сяє та блищить!
У гірляндах кольорових
Серед залу в нас стоїть!

Хай же рік новий приносить
Все, що бажане всіма,
Те, що кожен з нас попросить,
Те, чого іще й нема!

І Снігуронька маленька
Закружляла серед всіх —
Щастям сповниться серденько,
Залунає срібний сміх!
С. Гордієнко


ЗИМА-ХУДОЖНИЦЯ

Зима казково біла
Впрягла Чумацький шлях
І все навкруг встелила,
Змінила на очах!

Сніжинки вирізала
І сіяла весь час.
Казкові діаманти
Розсипала для нас.

Ще й пензликом чарівним
Водила по шибках,
Де розквітали дивні
Метелики в казках.

Місточок старовинний —
В далекому кутку
І квіточки  чарівні
В забутому садку!

Бурульки, як дарунки,
Розвішала зима.
Казковим візерунком
Милується сама!
С. Гордієнко


НОВОРІЧНІ ПОДАРУНКИ
За віконцем зимонька
Снігу намітає,
А дитяче серденько
В мріях завмирає.

Бо, либонь, опівночі
Дід Мороз зайде.
Купу подаруночків
Під гілки складе!

Тож в чеканні солодко
Серце завмирає,
Дитинча замріяне
Дивини чекає...
С. Гордієнко


СНІЖИНКИ
Наловила я сніжинок
І біжу до хати.
Які білі та пухнасті —
Мамі ж показати.

—  Відчиніть скоріше двері, —
Весело гукаю. —
Відгадайте, будьте ласка,
Що ось тут я маю.

Мама радо усміхнулась:
—  Що в тій рукавичці?
Дуже легко відгадати —
Крапелька водиці.
А. Мічан


ПІСЕНЬКА ЗЕЛЕНОЇ ЯЛИНКИ

В ніч новорічну
Падає сніг,
Вдома лунає
Радісний сміх.

В небі кружляють
Зірки золоті,
Наче танцюють
В напівзабутті.

Срібна ялинка
Голками тремтить.
Свята чекає —
Ні хвильки не спить!

Бо о дванадцятій
Гість дорогий
Прийде в оселю —
Рік молодий!

Щастя з собою
Цей гість принесе.
Року новому
Радіє усе!
С. Гордієнко


ГРУДЕНЬ

Дорожний майстер грудень
Мости будує всюди,
Вкриває ріки кригою,
Воює із відлигою:
Дороги підморожує
Ще й снігом припорошує,
Щоб на дзвінких санчатах
Новому року мчати.
Т. Коломієць


ЗИМОВІ ЗАБАВИ
За віконцем заметілі
Розкидають віхті білі —
На стежинці, на ялинці,
На Оленчиній хустинці!

На пухнастий килимок,
Що укрив горбки й лісок,
Налаштовують санчата
І дівчатка, і хлоп'ята.

Щічки в нашої Дарини
Наче ягідки калини,
Оченятка у діток
Яскравіші від зірок.

Снігурів барвиста зграя,
Мов ліхтарики засяє.
Галас, сміх, весела гра —
Дітки, що то за пора?
Ю. Ференцева


СНІГУРІ

Звідкись гості налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі...
Де взялась весела зграя,
Жарогруді снігурі.

Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки...
На городах мак рожевий
Так заквітчує грядки.

Нагло враз табун крилатий
Небезпечне щось зачув,
Вгору знявсь, і дуб гіллястий
В кущ троянди обернувсь.

Ще хвилина, і, як в казці,
Враз розсипались квітки,
І за вітром над снігами
Полетіли снігурі.
О. Олесь


ЗИМОВЕ
Пада, пада
Сніг лапатий,
Стеле ковдру пухову.
Гей, хлоп'ята,
Зліпим бабу снігову!
Ой як хороше надворі,
Вже давно так не було.
Біля двору
Снігу гори,
Можна взяти
Ще й санчата —
Не з'їжджали ж бо давно!
А у хаті кіт вусатий
Сумно дивиться в вікно.

Пада, пада
Сніг на хати,
Це до нас прийшла зима,
Кіт би теж пішов гуляти,
Та санчат ось, бач, нема.
Ой ти, коте,
Наш воркоте,
Не журися, далебі:
Завтра зранку зробим санки, -
Буде весело й тобі!
М. Лисич


СНІГОВА АБЕТКА
Є абетка снігова,
А сліди – її слова.
Заєць слід кладе шнурочком:
Риска — в ряд,
І риска — збоку.
Хто рядочок рівно вишив?
Це пробігла щойно миша.
Рись взуває в капці лапки —
Має слід чотири крапки.
Лось пішов на водопій,
Слід його серед полів —
Наче слід від ковзанів.
В. Скомаровський


ЗИМА
Понад луки, ліс і поле
Пролітає трійка коней
І карета кришталева,
В ній — красуня королева.
Поспішає ця чаклунка,
Бо везе усім дарунки.
Для хлоп'яток і дівчаток —
Сніжну гірку до санчаток.
Для зайчаток — шубки нові,
Ведмежатам — колискові.
В діаманти й самоцвіти
Заплела вербові віти.
Сипле срібло на ялини,
Стеле килимом долини
В дитсадку на шибках вікон
Змалювала диво-квіти,
Що ніде таких нема.
Це до нас прийшла зима.
Н. Вернигора

Читайте еще на эту тему:

 

Для добавления комментария необходима регистрация и авторизация.

Реклама