ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

Главная Стихи про Новый год и зиму Вірші про зиму та новорічні вірші


Вірші про зиму та новорічні вірші

НОВОРІЧНА ПРИГОДА
Дід Мороз в димар заліз,
Думає: «Зроблю сюрприз:
Не порушуючи тишу,
Подаруночки розвішу!»
Став спускатися - ніяк!

 


Зрозумів Дід, що застряг.
Крекче, в кожусі німіє...
Довго буду пам'ятати,
Як тягнули ми із татом
Дідуся за той мішок.
Це, скажу вам, справжній шок!
В. Чикало


ГРУДЕНЬ
Грудень снігом сипле всюди,
Все змінилось - не впізнать.
Снігурів червоні груди
На снігу вогнем горять.

Мерзлі грона горобини
Дзьобають стрімкі дрозди.
У погожу зимню днину
Розбігайтеся, хто-куди:
Хто ліпити бабу з снігу,
Хто кататися з гори...

І мороз з грудневим вітром
Не злякають дітвори.
В. Чикало


ЗИМА
Дорога біла стелиться,
І краю їй нема.
Сніжок мете, метелиця,
Прийшла до нас зима.
Льодком тоненьким скована,
Спинилася ріка.
Повита тихим сном вона,
Весняних днів чека.
І ліс дріма. Безлистою
Верхівкою поник.
Над ним пісні висвистує
Лиш вітер сніговик.
В. Бичко


ОЙ МЕТЕЛИЦЯ-ЗИМА  
Ой Метелиця-Зима       
Скриню відчинила,     
Рукавички узяла,
Мов пушинки білі.
Зодягнула кожушок
Ще й підперезалась,
В білу шапку зі смужок
Зимонька прибралась.
Сніг тримає у руці,
Висіва пороша,
Щоб родили пшениці     
Та жита хороші.
Т. Мезенцева


ГОСТЮЄ В НАС ЗИМА
Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі - лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
Солодко дріма.
Мете хвостом   лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик
Солодкі бачить сни.
В. Кленц


КОВЗАНКА
Квітне білим інієм   
Скрізь зима,     
Мчить срибляста стежечка
Жартома.  
Це зробили ковзанку
Малюки.
На льоду викреслюють
Крендельки.
А вітрець висвистує,
Завива.
Веселиться зимонька
Снігова.
Хоч мороз пощипує
І пече.
Та малим на ковзанці
Гаряче.
Л. Савчук


ЗИМОВА КАРТИНКА
В хаті тепло.
У віконце
Загляда зимове сонце:
Розтопити хоче лід,
Щоб побачили ми світ.
Бо вночі, коли я спав,
Дід Мороз попрацював:
Заморозив став і хату,
Вплів бурульки у загату,
Покривалом вкрив поля –
Стала білою земля,
Одягнув малу ялинку
У пухнасту кожушинку,
Припорошив все навколо
І побіг за видноколо.
Н. Бугай


ЯК ВЕДМЕДИК ЗИМУ ВИГЛЯДАВ
Ведмежа в зайчат питає:
- А яка зима буває?
І яка тоді земля?
Чим вкриваються поля?
Чи бджола мала літає?
І чи взимку мед збирає?
Й що воно таке сніжок?
Ось вдягнуся в кожушок
Й буду зиму виглядати,
Щоб усе про неї знати.
Проказав і... задрімав,
До весни собі проспав.
А прокинувсь, закричав:
- Знову зиму не застав!   
Н. Бугай


У ЯЛИНИ - ІМЕНИНИ
- Коли у красуні ялини гостини?
Коли зустрічає вона іменини?
- Зимової тихої днини, дитино,
Як вкриються снігом яри та долини.
Святкові вогні спалахнуть, як
Малята підуть в хоровод круг ялинки.
Тоді у красуні ялини гостини,
Тоді відзначає вона іменини.
Н. Бугай


МАЛЕНЬКІ ЛАСУНИ
Вже зима надворі.
Прилетіли снігурі.
Як ліхтарики вони –
В них червоні жупани.
Ну а інші ласуни
Прилітають восени.
В них жовтенькі жупанці
І синенькі комірці.
Це - синички невеличкі.
Приготуй їм годівнички,
Хай поласують зерном
І насінням, і пшоном.
Я ж іще й шматочок сала
На гіллячку їм поклала.
Н. Бугай


ПЕРШИЙ СНІГ
Вранці кіт
Приніс у лапах
Перший сніг!
Перший сніг!

Має він
І смак, і запах.
Перший сніг!
Перший сніг!

Він кружля
Такий білястий
На потіху
Дітворі.

Він устиг
Хустки пухнасті
Розстелити
У дворі.

Він біліє
Біля хвіртки,
Задрімав
На ліхтарі, —

Значить, швидко,
Дуже швидко
Полетять санчата
З гірки.

Значить,
Можна буде
Башту будувати
У дворі!
Я. Аким


ЗИМОВА ПІСЕНЬКА
Де ти,
Сонце наше любе?
Ми тут зовсім
Закоцюбли!
Тут без тебе
Все замерзло.
Тут без тебе
Все промерзло ...
Вийди, сонечко, мерщій!
Приголуб та обігрій!
Т. Ельчин


ЗИМА                             
Прийшла зима.
Зима прийшла.

Все білим снігом замела.
Усе біліє навкруги:
І тут сніги, і там сніги.
У білий праліс по снігах
Прийду я в білих чобітках.
Вся біла, як сніжинка,
Сховаюсь за ялинку.

І, не побачивши мене,
В долоні білочка стрибне.
В. Степанов


СУПЕРЕЧКА
Ведмідь сварився із совою:
- Ти щось наплутала, сова!
Затям своєю головою –
Зими в природі не бува!
Сова сміялась: - Волохатий,
Не диво чути це мені:
Ти восени як ляжеш спати,
То встанеш тільки навесні!
П. Ребро


* * *
Ой морозна зимонька
В гості завітала.
Віхолами сніжними
Світ позамітала.
Стихла, зажурилася
Річка - полонянка –
Кригою покрилася
І дріма до ранку.
А мороз все трудиться
На моїм віконці,
Чарівне мереживо
Заблищить на сонці.
Сплять ліси заморені,
Вся природа в сні,
А її розбудять лиш
Весняні пісні.
А поки що зимонька
Чаклувати буде,
Віхолами сніжними
Закружляє всюди.
Ж. Вовк-Черемуш 


* * * 
Вітер зимовий подув на сніжинку,
Здув її легко, неначе пушинку.
Витягни губи у трубочку й ти,
Щоб тому вітру допомогти.
Щічки свої надувати не треба –
Ой, білий сніг вже посипався з неба!
Ю. Турчина

 

 

Для добавления комментария необходима регистрация и авторизация.

Реклама