ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

Главная Стихи, сказки, рассказы, легенды Ґуля. Оповідання про зиму для малят


Ґуля. Оповідання про зиму для малят

ҐУЛЯ
От і зима прийшла. Випав сніг. Міцно скували  землю  морози.
Розчистили   хлопчаки   у   дворі    майданчик від   снігу, залили   водою, —   замерзла   вона. Добра  ковзанка  вийшла!

 






Якраз Юркові ковзани батько приніс — гарні такі, блискучі. Пригвинтив Юрко швиденько їх до черевиків, спустився по сходах, тримаючись за поруччя, і  по снігу — до ковзанки.
А у дворі вже дітей — повно-повнісінько. Хто на ковзанах катається, хто просто так стоїть, хто  в  сніжки  грається.
Радий Юрко, що в нього нові ковзани. Та тільки ступив на лід — зразу і впав: ноги роз'їхались.
Сміються  з  нього дівчатка:
—  Дивіться, Юрко  на  руках катається!

Прикро стало Юркові, що не вміє він кататись. Підвівся неквапливо, обтрусив сніг і знову поїхав. І знову впав. Та так невдало, що добру ґулю  на лобі  набив.  І таку ж болючу!
А дівчатка  бачать, що  він  от-от  заплаче, і  ще дужче  регочуться.

Під'їхав до  Юрка третьокласник  Миколка.
—  Ого, яку набив! — сміється. — Це перша? Насупився Юрко, мовчить. Кому ж приємно, коли   з   тебе   глузують?   Навіть додому   вирішив   іти.  
А  Миколка  каже:
—  То  нічого, у  мене теж є.  Дивись.
І він зсунув шапку на потилицю. На його лобі красувалася здоровенна ґуля. Куди Юрковій  ґулі  до  неї!
—  А тобі не болить? — тихо спитав Юрко.
—   От іще! — весело пхикнув Миколка, поправляючи  шапку.
Юрко поторкав свою ґулю, і йому здалося, що вона не така вже й велика, навіть боліти стала  менше.
Він нахилився, зав'язав міцніше шнурок на черевику і  знову ступив  на лід...
Чомусь і дівчатка принишкли, перестали сміятись з нього. І хоч у цей день Юрко ще не один раз падав, вони навіть похвалили його.
Так чи   не так?

О. Буцень

 

Для добавления комментария необходима регистрация и авторизация.

Реклама





Мой четырех летний сын Сережа на отдыхе бегал по краю небольшого, но глубокого надувного бассейна. На мои замечания о том, что он сейчас упадет, он отреагировал так: посмотрел на меня взрослым взглядом, и говорит:
- Мама, а если я случайно упаду? Ведь от случайностей же никто в мире не застрахован?