ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

З ДОБРИМ РАНКОМ,
З ПЕРШИМ СНІГОМ!
Донечко, з добрим ранком!
Глянь за вікно, маленька.
Котик на нашім ганку
З чорного став біленьким.

ЗИМОВИЙ РАНОК
Якось вранці на поріг
Випав білий-білий сніг.
Біла стала вся земля,
Річка, луг, ліси й поля.

Засвистіла завірюха,
Морозець щипа за вуха.
Діти кажуть «Все дарма!
Це ж чудово!
Це ж зима!»
Г. Шевчук

ЯЛИНКА
Прибрана ялиночка
Іграшками сяє.
Танці круг ялиночки,
Сміх дзвінкий лунає.
Пишна ялиночка,
Золоті вогні,
Стрінемо радісно
Новорічні дні.
З лісу позбігалися
Білочки й зайчата.
У танок зібралися
З дітками звірята.
М. Познанська

ЗИМОВИЙ РАНОК
Я люблю веселий ранок
Холоднючої зими,
Як на двір, на стіни, ґанок
І на шлях за ворітьми
Упаде із неба промінь,
Дим пов’ється з димарів.
На току підніме гомін
Зграя галок і граків.
Сніг ясним кришталем блище,
Лютий холод допіка;
Сонце вгору плине вище,
Та не гріє здалека.
Я. Щоголів

ХВОЇНКИ
Просить мишка у ялинки:
— Дай мені свої хвоїнки,
Дай гостреньких колючок,
Буду я, мов їжачок.
Як зустріне кіт мене,
Геть від страху дремене.
К. Пасічна

ОЙ ЛЕТЯТЬ СНІЖИНКИ
Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!

Сніг лапатий, сніговій...
Здрастуй, свято — Рік Новий!

Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.

У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!
Г. Бойко

ВРАНЦІ БІЛЯ ХАТИ
Вранці біля хати
Малесенькі сліди —
Зайчатко вухате
Приходило сюди.

Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.
Л. Куліш-Зіньків

СНІЖОК
Ой, летить сніжок, летить,
Заміта дороги!
Ходять діти по снігу —
Загрузають ноги.

Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку.
Насип цілу гору
Біля цього двору.

А лопатки наші де?
Нащо їх сховали?
Та ж вони якраз на те,
Щоб сніг розгрібати.

Ой, летить сніжок, летить,
Пада на доріжки!
Та не глибоко тепер —
Не загрузнуть ніжки!
К. Перелісна

КОЖУШОК
Йшов сніжок на торжок
Продавати кожушок.
Кіт купив того кожуха,
Загорнувсь по самі вуха.

Як забіг у нім до хати,
Хутро стало розтавати.
Сів Воркотик за мішком
Та й умився кожушком.
П. Воронько

ЗАЙЧИКОВІ ВУХА
Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач.
Дуже змерзли вуха.