ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

Главная Здоровье ребенка Режим дня для дошкільника


Режим дня для дошкільника

режим дня дошкольникаНервова система дітей шостого року життя дуже чутлива й уразлива, тому для подальшого встановлення та закріплення врівноваженої взаємодії процесів збудження та гальмування, що відбуваються в психіці дітей, необхідно подбати про раціональне взаємоузгодження навантаження і відпочинку, напруження і розрядження в процесі організації їхньої життєдіяльності.

За умови дотримання режиму в дитини від перших днів життя формуються звички, які сприяють її правильному розвитку. Установлені режимом процеси та процедури дозволяють виробити у дитини умовні рефлекси, у тому числі ті, що орієнтовані на час, тому важливо ввести дитину в ритм сну та неспання, годування о певній годині. Правильний режим, крім цього, сприяє правильному функціонуванню внутрішніх органів дитини, забезпечує її врівноважений, бадьорий стан, охороняє її нервову систему від перевтомлювання, а також створює сприятливі умови для фізичного та психічного розвитку дитини.

Недотримання режиму в шкільному житті дитини може викликати певні проблеми в активній, успішній роботі на уроці, у взаєминах з однолітками й учителем. Адже зрозуміло, що втомлена дитина поводиться примхливо та неконструктивно. Наприклад, бажання поїсти, почуття голоду в неслушну мить відволікає малюка, заважає, організуватися, створює дискомфорт.

Оскільки життя дітей організовують дорослі, велике значення має організованість їхніх батьків. Будь-якій людині для того, щоб успішно брати участь у будь-якому режимному процесі, потрібний певний проміжок часу для переключення з одного виду діяльності на інший, тому поспіх батьків, спізнення на заняття дезорганізують дитину, викликають у неї почуття провини перед однокласниками та вчителем. Заохочення батьками відмови дитини від денного сну або пізнього відходу до нічного сну викликає в дитини перевтомлення, знижує її працездатність і підвищує дратівливість. Усім відомо, що звичка — це друга натура. А звичні форми поведінки та реагування формуються завдяки особливостям поводження дорослих із дитиною, прагненням самого дошкільника наслідувати певний ідеал та дотримуватись режиму.

Чіткий, розумно організований режим — фактор достатньо суттєвий для формування у дитини гарних звичок. Упорядкуванню дитячої поведінки сприяє ритм життя, який забезпечує дитині зміну видів діяльності, привчає її, коли потрібно бути рухливою або посидющою, організованою, зібраною, підтягнутою,— тобто вміти підпорядковуватися загальному розпорядку.

Якщо перед дитиною постає необхідність підкорити себе розміряному загальному плину життя вдома, то від неї легше домогтися врівноваженої поведінки, а врівноважену дитину легше виховувати.

Поряд із цим зазначимо, що наполегливо і відразу відривати дитину від заняття або гри не варто: це може спровокувати конфліктні взаємини з нею.

Краще заздалегідь попередити, що через кілька хвилин необхідно зробити щось інше: потрібно надати дитині час внутрішньо підготуватися до закінчення заняття, допомогти спокійно перейти від одного виду діяльності до іншого, а якщо новий вид діяльності, який Ви пропонуєте дитині, об'єктивно корисний і неминучий, слід подати його дитині як нову, цікаву та дуже серйозну, майже дорослу, гру. Не можна забувати про те, що маленькі діти дуже вразливі, їхня нервова система ще не сформувалася і через це її легко вразити. Про це завжди потрібно пам'ятати, і тоді стане зрозумілим, чому шкідливо перевантажувати дітей враженнями: навіть найприємніші враження, якщо їх надмірна кількість, не приносять дитині того задоволення, на яке помилково розраховують дорослі. Особливо шкідливі для дитині видовищні заходи, передбачені для дорослої аудиторії.

Телебачення не економить на передачах для дітей. Проте «допускати» до телевізора краще не раніше, ніж із чотирьох років. Телебачення відкриває перед дитиною такі світи, збагачує такими враженнями, яких ніщо не замінить. Однак якщо програми для малят ураховують особливості дошкільного віку та їхню здатність до концентрованої уваги, то решта телевізійних передач значно перевищують фізичні та психічні можливості дітей. Крім того, дітям складно зрозуміти зміст того, що відбувається на телеекрані під час недитячих передач, і вони досить часто роблять помилкові висновки.

Оптимальний час для перегляду телевізійних передач для дошкільника — 30 хвилин із перервою упродовж дня. Дошкільникам не слід переглядати вечірніх програм — це може їм зашкодити: нервова система дитини занадто збуджується саме у той час, коли її потрібно врівноважити та підготувати до відпочинку. У багатьох родинах стало доброю традицією закінчувати «робочий день» дитини дитячою передачею.

Подібна традиція для дітей перетворюється на «умовний сигнал», що навіює на них сон. Це найвдаліший час для того, щоб після перегляду передачі укласти дитину спати. У шість років загальна тривалість сну повинна становити 12 годин, з яких нічному сну слід відводити 10,5 години, а пообідньому — 1,5 години.

Можна припуститися помилки, якщо вважати, що дитина втомлюється через те саме, що й дорослі. Однією з характерних рис, властивих дітям, є швидка стомлюваність не від рухів (хоча їхнє передозування настільки ж шкідливе), а від неможливості рухатися або від одноманітної діяльності.

В основі цього явища — швидка стомлюваність великих м'язів і відповідних їм центрів нервової системи дитини. Якщо діяльність дитини різноманітна, отже, і робота відповідних груп м'язів і нервових центрів змінюється: м'язи та нервові центри, які не працюють у цей момент, немовби відпочивають, набираються сили. Якщо ж дитина тривалий час перебуває в статичному положенні (довго стоїть, сидить, слухає читання), то навантаження припадає на ті самі групи м'язів і нервові центри, які швидко стомлюються.

Дошкільники за день витрачають дуже багато енергії; для того щоб відшкодувати втрачену енергію, їсти їм необхідно достатньо багато. Якщо їжі вдосталь, організм дитини обов'язково отримає потрібну кількість калорій: почуття голоду зробить свою справу. Їжа, яку дитина з'їла без задоволення, механічно, засвоюється погано.

Крім того, якщо щоразу дитина змушена їсти за примусом, то в неї може сформуватися негативне сприйняття їжі взагалі. Постійні вмовляння, зауваження, нотації, покарання викликають у дитини неприємні емоції. Якщо ж подібна ситуація повторюється день у день, то неприємні відчуття, пов'язані з їжею, «запам'ятовуються».

Як наслідок, фізіологічний механізм апетиту буває настільки глибоко ушкоджений, що замість природного почуття голоду в дитини з'являється відраза до їжі при одному погляді на страви.

Апетит може втратити і цілком здорова дитина. Дорослим необхідно звернути увагу на те, чи не відшкодовує дитина капризами за столом брак уваги та любові.

Можливо також, що порушений сам режим харчування і дитина перебиває апетит солодощами та «перекусами».

Однаково шкідливим для дитини є як недостатнє, так і надлишкове харчування. За систематичного перегодовування дитині знадобиться максимальне напруження шлункової та кишкової секрецій для переварювання їжі. Таке зайве перенапруження викликає стійку відразу дітей до їжі. Дитина намагається звільнитися від надлишкової їжі частими відригуваннями або бяювотінням. Нерозумно змушувати дитину з'їдати все, що дорослі поклали на тарілку. Нехай дитина скаже, скільки їй покласти, або нехай покладе собі сама. З'ївши цю порцію, вона, можливо, попросить добавки. Якщо недоїсть, можна наступного разу дати дитині меншу порцію.

У разі якщо діти їдять мало у встановлений час, не допускайте, щоб вони могли щось перекусити між сніданком, обідом і вечерею: іноді дітям дають занадто калорійну їжу, яка псує апетит і приносить мало користі. Добовий раціон для дітей 5-7 років повинен становити 1600-1800 мл.

Труднощі, пов'язані з годуванням, не виникли саме зараз, у дошкільний період, а напевно прийшли з раннього дитинства. Багатьох дітей дорослі сварять не за небажання їсти, а за те, що вони  обирають, що їм їсти, а що — ні, у той час як вони лише намагаються скористатися тими ж, що й у дорослих, правами: мати власні пристрасті, поводитись залежно від апетиту.

Визнайте: більшість із нас, дорослих, швидше залишаться голодними, ніж їстимуть нелюбиму їжу. Щоправда, дорослим рідко доводиться йти на такі крайності: ми купуємо в магазині продукти й готуємо їжу, яка нам подобається. Тільки дитина змушена їсти те, що їй запропонували дорослі: чомусь уважається, що вона повинна їсти все, що подано на стіл...

Для того щоб уникнути конфліктів і сварок за столом, необхідно проаналізувати ситуацію і з точки зору дитини, і з точки зору дорослого.

Точка зору дитини.
Нерозумно подавати дитині страву, яку вона не любить, а потім гніватися, що вона мало з'їла. Готуйте таку їжу, яку дитина їсть зазвичай, навіть якщо це означає, що замість якоїсь спеціально приготовленої страви доведеться зварити яйце або відрізати шматок сиру. Пам'ятайте: нікого ще не вдалося змусити полюбити якусь страву, намагаючись нагодувати нею силоміць. Нерозумно наполягати на тому, щоб дитина сідала за стіл, якщо вона не відчуває почуття голоду. Дитина має право не хотіти їсти, як і дорослі.

Точка зору дорослих.
Нерозумно потурати капризам дитина: вона повинна їсти те, що приготовлено. Нерозумно давати дитині завжди кращий шматок: якщо сьогодні вона хоче підсмажену скоринку — добре, нехай так і буде, і не змушуйте її їсти все, але не слід знімати підсмажену скоринку з решти порцій. Нерозумно дозволити дитині зіпсувати страву: якщо ви спекли пиріг із глазур'ю, а дитина бажає з'їсти всю глазур, то відріжте їй шматок пирога й нехай вона їсть що хоче; але це не надає їй права зняти глазур із усього пирога.

Дорослим необхідно пам'ятати про те, що дітей просто необхідно привчати до різноманітної їжі. З одного боку, організм отримуватиме необхідні мікроелементи та вітаміни, з іншого боку — розширюється діапазон харчових переваг. Зробити це можна легко, пропонуючи тільки спробувати незвичну їжу упродовж тижня. Покладіть на тарілку дитині дуже маленькі порції, усього потрошку. Оскільки вона не вгамує голоду такою кількістю їжі, вона попросить добавки. Якщо при цьому на тарілці залишиться їжа, яку вона ще не спробувала, попросіть спробувати її також, і тільки після цього додайте того, що дитині сподобалося. Завдяки цим невеликим хитрощам дорослі зможуть прищепити дитині смак до продуктів, які їй подобаються найменше, і при цьому уникнути примусового годування та боротьби.

Дорослим також не варто перейматися через те, що дитина відмовляється від певних продуктів (наприклад м'яса, яєць, свіжих овочів), віддаючи при цьому перевагу іншим продуктам (наприклад сиру та фруктам).

Підбиваючи підсумки згаданого вище, зазначимо, що режим у житті старшого дошкільника є одним із провідних чинників успішної навчальної діяльності в школі, обов'язковою передумовою врегулювання нервової системи дитини шостого року життя.

"Незабаром до школи"

Еще про:
 

Для добавления комментария необходима регистрация и авторизация.

Реклама



Авторизация



Влада. 4 года 5 месяцев.
Болеет. Температура 39,6.
Собираюсь вечером ставить Владе свечку. Она расспрашивает что это и зачем, потом, не сопротивляясь, но опасливо прикрывая попу рукой, умоляюще глядя мне в глаза: "Только не зажигайте!!!"


{loadposition articles_module_1}