ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

Главная Загадки Загадки про квіти


Загадки про квіти

* * *
У зеленім картузі
На одній стоїть нозі.
Коло вуха китиця
Щирим злотом світиться.
Звичка в нього є ота:
Він головку поверта
В бік, де сонце котиться,
Родичем доводиться
(Соняшник)

 






* * *
Золотисте ситечко
Покотилось в літечко.
Загляда в віконечко,
Наче справжнє сонечко
(Соняшник)


* * *
Стоїть при дорозі на одній нозі,
Хто її зрушить — плакати мусить
(Кропива)


* * *
Не оса, а жало має,
Не вогонь, а обпікає,
Коли йдете в ліс гуляти,
Обминіть її, малята.
(Кропива)


* * *
Перший раз цвіла—
Жовтою була,
Як дозріла—побіліла,
Схопилася, полетіла
Знову десь рости
Й жовто зацвісти
(Кульбаба)


* * *
Сонечко в травах зійшло,
Усміхнулось, розцвіло,
Потім стало біле-біле
І за вітром полетіло
(Кульбаба)


* * *
Квітка сонячна, красива,
Стане згодом сива-сива,
Вітерець її подмуха -
Стане миттю сивим пухом.
(Кульбаба)


* * *
Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю,
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку
(Пролісок)


* * *
Стоїть тичка,
На тичці—капличка
А всередині повно людей
(Мак)


* * *
Запалали в чистім полі,         
Наче галстуки червоні.
То палає в полі так
Польовий червоний...
(Мак)


* * *
Взимку голо тут було,
Навесні вогнем цвіло.
Навесні вогнем цвіло,
Влітку виросло село!
Аж сто хат, аж сто хат
На кілочках стоять.
Хати щастям багаті —
По сто діток у хаті.
По сто діток скрізь було.
Отаке зросло село!
(Мак)


* * *
Червона кожушинка,
Всередині вітамінка. —
Хто хоче зірвати,
Той поколеться
(Шипшина)


* * *
Стережуть колючки їй
Цвіт весняний запашний,
А осінньої години -
Червонясті намистини.
(Шипшина)


* * *
В біле плаття
Убравшись, стояла.
А потім плаття зникло,
Згубилося, пропало.
Лиш ґудзики тримались
На ниточках все літо,
Щоб наче ті вуглинки
На сонці почорніти
(Черемха)

 

* * *
Знають мене луг і води,
І криниці, й огороди,
І дівчина мене знає —
В косу радо заплітає.
Сніг потане — я радію,
Розвиваюсь, зеленію:
В нічку зоряну, весняну
Соловейків колихаю.
Одягаюсь білим цвітом,
Наливаюсь теплим літом.
Осінь холодом повіє —
Я шаріюсь — червонію.
Знають мене луг і води,
І криниці, й огороди,
І дівчина мене знає —
В косу пишну заплітає,
Діти, певне, мене знають,
Швидко загадку вгадають,
Бо нема тої людини,
Щоб не відала...
(Калини)


* * *
Стоїть півень над водою
З червоною бородою.
Хто йде — за борідку щипне
(Калина)


* * *
У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду
(Калина)


* * *
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх? Відгадай!
(Конвалії)


* * *
Із перлин разочок,
Зелений листочок.
Аромат духмяний
Тішить ліс весняний.
(Конвалія)


* * *
Жовтенька голівонька,
Біленька хустинонька,
Що я за квітонька?
(Ромашка)


* * *
Росіє ця лікувальна квітка,
Опріч лісів, іще в полях.
Аби її добути влітку,
Малі й дорослі знають шлях.
Шовково коси пломеніють,
Коли настоєм їх помиють.
А що, скажіть, за квітка, діти?
(Ромашка)


* * *
Наче сонце, серединка,
Пелюстків біла хустинка.
Знає бджілка і мурашка,
Що звуть квіточку ...
(Ромашка)


* * *
Стоять в полі сестрички:
Жовті очка, білі повічки
(Ромашки)


* * *
У воді родяться,
На воді красуються,
У воду дивляться
(Білі лілії)


* * *
Стоять красуні на воді,
Вінки в них білі й золоті
(Лілеї)


* * *
Одяглась у біле плаття,
Примостилась на лататті,
Задивилася у воду
На свою дівочу вроду.
(Лілея)


* * *
Я дзвіночок,  а не дзвоню,
Замість звуків — запах роню
(Дзвіночки)


* * *
Квіточки маленькі —  
Суконьки синенькі.        
Радо сонечко вітають,    
Ніжним співом зустрічають.
— Добрий день, комашки,
І  жучки, й мурашки,
З добрим ранком, коники, —
Радо дзвонять...      
(Дзвоники)


* * *
Били мене, били, на шматки порвали,
У воді мочили, по траві валяли.
Одну половину з кашею поїли,
Другу половину — на плечі наділи.
(Льон)


* * *
На полі був я синенький,
Край води був я біленький,
Опинився в човнику швиденькім,
Потім під ножиком гостреньким.
(Льон)


* * *
За лісом, за пралісом
Синьоокий вогонь горить.
(Барвінок)


* * *
Лист зелений не пропав,
А під снігом задрімав,
Щоб у синю сукенчину
Одягнуть весняну днину.
(Барвінок)


* * *
Синьоока чарівниця
Часто в полі в нас вертиться.
Де вінки вона спліта —
Пшениці ростуть й жита.
(Волошка)


* * *
Блакитні оченята
Із жита виглядають.
Хоч квіточки ці люблять,
Та з поля виганяють.
(Волошки)


* * *
У матінки – квіточки
Лиш блакитні діточки.
З жита виглядають,
Літечко вітають.
(Волошки)


* * *
Навесні я сіяла насіннячко,
Доглядало квіти тепле літечко.
Восени на святі любій мамі
Подарую я червоні...
(Мальви)


* * *
Росте біля криниці
Всіх квіточок цариця.
Як до тебе горнеться,
То боляче колеться.
Й біля огорожі розцвітають...
(Рожі)


* * *
В квітнику у мене виріс
Синьоокий, пишний ...
(Ірис)


* * *
Посадила в квітнику
Квітку ніжну та струнку.
Жовті ніжні пелюстки,
Зеленесенькі листки.
В квітнику у мене зріс
Гордий красень... Це —
(Нарцис)


* * *
На квітник погляньте, діти,
Там козак стоїть між квітів.
Весь червоний – гордий пан.
Не козак це, а ...
(Тюльпан)


* * *
Фіолетові фіранки
У світлиці та на ґанку.
Фіолетові малята
Весну люблять зустрічати.
(Фіалки)


* * *
Дуже скромна і тендітна,
Серед квітів непримітна.
Та якщо в руці пом’яти,
То умить впізнаєш...
(М’яту)

Читайте еще на эту тему:

 

Для добавления комментария необходима регистрация и авторизация.

Реклама