ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

Главная Законодательство Програма виховання дітей дошкільного віку "Малятко"


Програма виховання дітей дошкільного віку "Малятко"

Першу програму виховання дітей дошкільного віку «Малятко» в незалежній Україні колегія Міністерства освіти України рекомендувала в 1991 р. Протягом восьми років її успішно втілювали в дошкільних закладах нашої держави. Йдучи назустріч побажанням працівників системи дошкіль­ної освіти, авторський колектив уніс певні корективи та до­повнення і пропонує друге видання програми «Малятко».

Программа "Малятко" скачать бесплатно

 






Насамперед зазначимо, що програма визначає обсяг та зміст знань, умінь і навичок, засвоєння яких забезпечить основу розвитку та життєдіяльності особистості. Програм­ний зміст є узагальненим результатом багаторічних до­сліджень вітчизняної та світової психологічної і педагогічної науки. Програма — це орієнтир для батьків і вихователів то­го, що можуть і мають знати та вміти діти певного віку, про рівень їхньої вихованості та розвитку. Особливо наголошує­мо на тому, що обов'язковим компонентом процесу форму­вання особистості є знання та вміння, а кінцевим його про­дуктом — ставлення до себе та навколишнього світу, яке проявляється в емоційно-чуттєвій сфері, судженнях та пове­дінці дитини.

Зміст програми орієнтує вихователів на те, чого має до­сягти дитина у відповідний сензитивний період розвитку, її всебічний гармонійний розвиток є завданням виховних тех­нологій.

Автори програми несуть відповідальність за наукову до­стовірність змісту розділів, доступність для сприймання ді­тей (перевірену психолого-педагогічними експериментами та апробовану практикою), послідовність викладу матеріалу, його систематичність, ускладнення відповідно до зростання вікових можливостей дітей.

Головною метою виховання є виховання цінностей. Са­ме цінності здебільшого детермінують потреби, які вплива­ють на рушійні механізми активної діяльності людини. Змі­ни в суспільстві зумовлюють зміни й у системі цінностей. І навпаки, з переоцінки цінностей розпочинаються зміни в соціально-політичних поглядах людей. Будь-яка система

 

виховання має на меті зробити для кожної особистості ціннісно значущими норми й закони, якими керується суспіль­ство. Тільки в такому разі воно матиме законослухняного громадянина й активного діяча суспільного процесу. Цін­ності визначають зміст виховання, а виховання прагне при­щепити дітям віру у прийняті цінності. Яку систему ціннос­тей вибирає суспільство, таким має бути і характер виховання в сім'ї, дошкільному закладі, школі, в суспільстві.

Наше суспільство заявило про кардинальну перебудову на засадах свободи і демократії. Виховання дітей має спира­тися на певну систему орієнтирів, духовних цінностей, до яких уходять моральні, громадянські, світоглядні, екологіч­ні, естетичні, інтелектуальні та валеологічні цінності.

Конституція України визначає, що людина, її життя і здо­ров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищою соціальною цінністю. Автори програми намагалися реалізува­ти ці ідеї в змісті кожного розділу, формі викладу, структурі.

Зміст програми систематизовано за усталеними в прак­тиці дошкільного виховання  розділами. У  структурі  розділів чіткіше виділено завдання виховання та основні результати навчально-виховної роботи. Істотним доповненням є роз­робка програмного змісту для дітей першого року життя.

Розділи «Дошкільне дитинство: особливості розвитку» та «Психологічні вікові характеристики» ґрунтуються на досяг­неннях вітчизняної і світової психології розвитку дитини. Основні ідеї цих розділів: єдність розвитку та саморозвитку дитини, що досягається співробітництвом її з дорослим і за­своєнням нею загальнолюдської культури; ампліфікація (збагачення) дитячого розвитку відповідно до генетичних за­вдань кожного періоду; формування передумов загальних, у тому числі творчих здібностей, що відповідають віковим можливостям дитини й вимогам сучасності.

В основу покладено концепцію психологічного віку як періоду розвитку, що характеризується структурою (соціальна ситуація розвитку; певна ієрархія видів діяльності та провідний тип її;  новоутворення, які мають самоцінне значення для психічного розвитку дітей певного періоду, і є умовою переходу до наступного періоду) та динамікою. У кожному віковому періоді в системі стосунків дорослий — дитина вини­кають суперечності, як рушійна сила розвитку, бо визначають нове генетичне завдання,  розв'язання якого має  життєве значення для

повноцінного розвитку дитини.
Програму доповнено розділом «Діти, які потребують підвищеної уваги». Зміст його допоможе вихователям і батькам зрозуміти причини виникнення тимчасових труднощів у поведінці дітей та знайти психологічні прийоми індивідуаль­ної роботи.

Розділ «Гра» доповнено підрозділом «Народні ігри». Це своєрідна «мала академія» народознавства, що старанно збе­рігала і передала дошкільнятам 3-го тисячоліття попередній багатовіковий досвід ігор, забав, розваг.

Підрозділ «Народні ігри» можна творчо доповнювати ре­пертуаром традиційних та регіональних ігор. Культивування народних ігор у практичній роботі дитячих садків буде спо­лучною ланкою між народною, сімейною та офіційною пе­дагогікою на благо духовного, фізичного та емоційного зрос­тання дитини.

До народних ігор входять спонтанні ігри самих дітей та спеціально вигадані для розваги й навчання ігри. Дитячий фольклор містить найрізноманітніші твори, що мають ви­ховну цінність: колискові, забавлянки, заклички, промовки, звуконаслідування, прозивалки, мовчанки, колядки, щедрів­ки, пісні, вірші, скоромовки, лічилки, ігри тощо. До народ­них ігор належать різноманітні рухливі, мовні, хороводні, сюжетно-рольові ігри та інші розваги і забави. Кожну гру можна збагатити відповідною лічилкою чи пісенькою, що робить забаву неповторною й оригінальною. І лише справж­ній фахівець щодня творитиме для дітей чудо гри.

Головна мета розділу «Дитина і навколишній світ» — добитися, щоб діти засвоїли духовні цінності свого народу, ви­ховати в них відчуття батьківської землі. Діти від народжен­ня мають «купатися» в ріднородинному середовищі. Мова, традиції, звичаї, народні символи, мораль тощо живлять «ко­рінь духовності» і є основою психічного, фізичного, соціаль­ного та інтелектуального розвитку особистості. Невичерпне джерело духовного збагачення особистості — усвідомлення дитиною суспільної значущості праці. Творча, улюблена праця допомагає людині реалізуватися, відчути свої можли­вості, свою потрібність людям, здатність власною працею дарувати щастя рідним, близьким і незнайомим людям, Батьківщині. Ця ідея має стати провідною в ознайомленні дошкільнят з працею дорослих та організації власної трудо­вої діяльності.

 

Зміст розділу «Рідна природа» спрямовує вихователів на формування в дітей світоглядних уявлень. Картина світу має розгортатися перед дитиною поступово в певній системі: від найпростіших уявлень про окремі об'єкти і явища природи, їх суть до узагальнених понять. Саме узагальнення, даючи можливість абстрагуватися від великої кількості природних явищ, виробляє цілісний погляд на світ.

У розділі простежується чітка екологічна та валеологічна спрямованість змісту, до якого увійшли такі основні ідеї та поняття:

єдність та взаємозв'язок живого і неживого в природі (нежива природа — джерело задоволення потреб живих організмів; зв'язок рослин і тварин проявляється в різнома­нітній пристосованості до середовища існування);

єдність живого та неживого в природі розкривається че­рез поняття «живий організм»: живі істоти дихають, жив­ляться, пересуваються, відчувають, розмножуються; живе може існувати тільки за умови цілісності його зв'язків з при­родним середовищем та відповідності умов середовища його потребам;

єдність людини і природи (людина як біологічна жива іс­тота є частиною природи, вона здатна діяти усвідомлено, пе­редбачаючи наслідки своїх дій; взаємодія людини і природи розкривається через вплив природи на людину і людини на природу).

Ціннісне ставлення до природи полягає в її універсаль­ності, адже вона є колискою, оберегом життя, а також соці­альною цінністю, яка визначається естетичною, пізнаваль­ною, моральною значущістю для людини, суспільства. Саме на цих положеннях акцентуємо увагу вихователів і батьків, адже від рівня екологічної культури залежить збереження життя.

Відчуття батьківської землі формується й через засвоєн­ня рідної мови. До розділу «Мовленнєве спілкування» введе­но підрозділ з розвитку усного мовлення в дітей, які перебу­вають у різномовному, здебільшого російськомовному оточенні.

Вартісну новизну підрозділу «Говоримо українською» становить комунікативно-діяльнісний підхід, тобто моделю­вання природних мовленнєвих ситуацій, що підвищує мов­леннєву активність  дитини.  Важливість розвитку в дітей усного мовлення зумовлена його випереджальним характером,
незважаючи на те, що в практиці навчання усне і писемне мовлення ідуть паралельно.

Концептуально важливим є те, що в розвитку усного мовлення увага дитини спрямована не на мовні засоби (лек­сика, фонетика, граматика), а на зміст розмови. За такої умови відбуваються цілісність сприймання мови дошкільни­ками, мимовільне відтворення її в ситуаціях, максимально наближених до природних, що забезпечує оптимальний роз­виток усного мовлення в дітей.

Наукові дослідження та апробація їх на практиці засвід­чують, що п'яти-шестирічний вік дитини є сензитивним що­до навчання її грамоти — читання та письма. Діти виявляють особливий інтерес до цієї діяльності: наслідують письмо до­рослих, щось пишуть по-своєму, роблять спроби читати. То­му важливою є цілеспрямована робота із старшими дошкіль­никами щодо навчання їх грамоти.

У програмі систематизовано завдання та зміст підготов­чого періоду навчання грамоти і введено письмо в підготов­чій групі. Розширення даного розділу зумовлене ще й потре­бою наступності в навчанні між дитячим садком і школою.

До змісту розділу «Цікава математика» внесено допо­внення, які стосуються навчання дітей користуватись най­простішими прийомами встановлення схожості і відмінності предметів за формою та величиною (другий рік життя); вста­новлення поелементної відповідності двох множин, порів­няння об'єктів з урахуванням двох властивостей, орієнтуван­ня в напрямках під час руху (третій рік життя); розрізнення понять «порівну», «мало»: ознайомлення з масою як озна­кою предметів (четвертий рік життя); порівняння предметів за їх масою (п'ятий рік життя).

У старшій групі передбачаються засвоєння дітьми понят­тя про пару, оволодіння вмінням ділити предмети, геомет­ричні фігури на дві, чотири рівні частини, порівнювати ціле і частини. Крім того, діти вчаться визначати напрям за допо­могою плану-схеми, диференціювати поняття: зараз, згодом, раніше, пізніше.

Діти сьомого року життя здатні засвоїти відношення між числами і цифрами до 20, використовувати знаки більше, менше (>, <). p="" style="text-align: justify;" .="">

<). p="" style="text-align: justify;" .="">

Музичний репертуар розподілено за видами дитячої му­зичної діяльності: слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах.

Відповідно до потреби створення оптимальних умов для повноцінного фізичного і психічного розвитку дитини, гума­нізації цілісного виховного процесу програму доповнено роз­ділом «Взаємодія дошкільного закладу і сім’ї», де викладено зміст та форми спільної роботи, визначено умови їх ефек­тивності. В ньому також подано принципи такого співробіт­ництва, окреслено суть активної позиції вихователів і батьків як суб'єктів виховного процесу, наведено методи активізації взаємодії та її етапи в онтогенезі.

Зважаючи на сучасні тенденції в суспільстві, пов'язані з підвищенням престижу сім'ї та ролі сімейного виховання, яке найбільше впливає на становлення особистості саме в дошкільному віці, на можливості й бажання окремих батьків виховувати дитину тільки в сім'ї, до програми введено новий розділ «Виховання  дитини  в  сім’ї».  Його  зміст  торкається  всіх  найважливіших  аспектів  сімейного  виховання  дітей
дошкільного віку на гуманістичних засадах, пропонує мо­дель взаємин батьків і дітей на принципах взаємоповаги і взаєморозуміння, співпраці й співпричетності. У розділі акцентується увага на найперших завданнях родинного ви­ховання та його стратегії, методах сімейного впливу на до­шкільників, батьківських помилках і їх причинах, на ролі матері й ролі батька в становленні особистості дитини, на суті й складових виховного потенціалу та виховного ідеалу сім'ї.

Сподіваємося, що такий добір основних орієнтирів і знань для батьків допоможе їм виконувати виховну функцію сім'ї, сприятиме підвищенню рівня сформованості педаго­гічної культури батьків, забезпечить повноцінність вихован­ня дитини та її первинну соціалізацію на засадах гуманізму.

Усі доповнення до програми та корективи в її змісті апробовано в практиці навчально-виховної роботи з дітьми. Програмою можуть користуватися вихователі дошкільних за­кладів, батьки і всі. хто причетний до виховання дітей у пер­шій ланці освіти — дошкільному дитинстві.

 

Программа "Малятко" скачать бесплатно
 

 

Для добавления комментария необходима регистрация и авторизация.




Украинская Баннерная Сеть

Реклама



Авторизация


Реклама

Кинозал для детей


Мой четырех летний сын Сережа на отдыхе бегал по краю небольшого, но глубокого надувного бассейна. На мои замечания о том, что он сейчас упадет, он отреагировал так: посмотрел на меня взрослым взглядом, и говорит:
- Мама, а если я случайно упаду? Ведь от случайностей же никто в мире не застрахован?