Сніг — що це таке?
Ти вже знаєш, що водяна пара, коли остигає, перетворюється на краплинки води. А високо над землею, де дуже холодно, водяна пара, не встигнувши перейти у воду, одразу перетворюється на крихітні крижинки. Вони малі, як пилинки. Їх і називають алмазним пилом.
Якщо мороз не дуже сильний, льодяні пилинки, потрапивши в хмару, обростають новими голочками, стають усе більшими й більшими та набувають вигляду знайомих нам сніжинок. Вони схожі на білі зірочки. Схопи кілька сніжинок на рукавичку й роздивися добре. Вони ніби мереживні, усі різні, із тонкими променями й пелюстками, як у найніжніших квітів.
Коли взимку погода м'яка, сніжинки злипаються, й створюються густі пухнасті пластівці. Тому-то сніг часто й називають лапатим. Він укриває землю пишною білою ковдрою.
Пробіжи по доріжці в ясний морозний день. Чуєш, як сніг скрипить під ногами? Як ти думаєш, чому?
Це руйнуються у тебе під ногами маленькі промені холодних зірочок. А оскільки руйнується їх одразу дуже багато — от ми й чуємо тріск.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|
