Січень — року початок, зими середина. Як тільки не називали його наші предки: сніжень, лютовій, сніговик, вогневик, льодовик, тріскун. Найвлучнішою є сучасна назва: січень — той, що січе зиму навпіл, січе снігом.
Є у січня своя передісторія. Як і в римлян, у нас у давні часи він також був одинадцятим місяцем — календарний рік тоді починався з березня (а згодом — з вересня), і тільки 1700 року Петро І за зразком західних держав зробив січень першим місяцем року.
Найхолоднішими роками минулого століття були: 1935-й та 1936-й. Хоча з історії відомо, що, скажімо, в 1011р. вся поверхня Чорного моря вкривалася кригою.
1 січня — Новий рік.
Традиційно вважалося, що кожен, хто відвідає цього дня оселю сусіда чи родича, неодмінно має засіяти долівку житнім зерном, побажавши найкращих гараздів родині й господарству.
Хто почує хатнього цвіркуна, знай: він віщує щастя на весь рік!
У якому настрої стрінеш Новий рік, так і проведеш його.
4 січня — Анастасії.
У народі казали: «Скоро Настя на помості запросить три празники в гості». Пам'ятаєте слова з відомої колядки?
Та прийдуть до тебе Три празники в гості: Що перший же празник Святеє Рожество. А другий же празник — Святого Василя, А третій же празник — Святе Водохреще...
6 січня — Святвечір. Коляда. Кутя.
Готували дванадцять пісних страв. Починалися зимові святки. Одне з 12-ти двунадесятих християнських свят — у пам'ять про народження Ісуса Христа.
Небо зоряне — влітку буде багато ягід.
7 січня — Різдво Христове.
Сім'я сідала за стіл і по колу з одної посудини їли кутю. Пекли пироги з журавлиною. Різдвяні морози.
Лід тріщить — мороз протримається довго.
Немає морозів — весна видасться холодною. З сьомого по чотирнадцяте — святі вечори.
13 січня — Щедрий вечір, щедра кутя.
Дівчата загадували на женихів. Традиційні народні вшанувально-віншувальні гуляння від хати до хати — щедрувальників усюди гостинно зустрічали господарі.
Вітер дме з півдня — літо буде жарким.
14 січня — Новий старий рік. Василя.
Василь є покровителем землеробства. Вдосвіта годилося засіяти зерном оселі.
18 січня — Богоявлення.
Хрещенський голодний святвечір. Кроплять хати свяченою водою.
Це був останній день колядок. Шибки на вікнах пітніють — на мороз.
19 січня — Водохреща.
Це третє найбільше й завершальне свято різдвяно-новорічного циклу. Хрещенською водою святили будівлі, тварин, збіжжя тощо.
20 січня — Івана Хрестителя.
Іван Предтеча забрав зимові свята на свої плечі.
25 січня — Тетянин день.
Сніжитиме — літо видасться дощовим, буде сонячно — рано прилетять птахи з вирію.
30 січня — Опанаса-ломиноса.
Переважно цей день був холодним, а тому казали: «Опанас-ломинос гаразд на мороз».
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|
