Давнє слов'янське свято Івана Купала припадає на 7 липня.
Івана Купала належить до ряду найпочесніших, найважливіших, найвеселіших свят у році, у ньому брало участь усе населення, причому традиція вимагала активного включення кожного в усі обряди, дійства, особливої поведінки, обов'язкового виконання й дотримання ряду правил, заборон, звичаїв.
Іванів день насичений обрядами, пов'язаними з водою. Уранці в Іванів день купатися — звичай усенародний, і тільки в деяких областях селяни вважали таке купання небезпечним, оскільки іменинник в Іванів день — власне водяний, який терпіти не може, коли в його царство лізуть люди, і мститься їм тим, що топить кожного необережного.
За давнім повір'ям, Іван Купала уособлює розквіт сил природи. В основі обрядів лежить звеличення води й сонця. Здавна було заведено в ніч на Йвана Купала на берегах річок та озер розпалювати обрядові вогнища. Через них стрибали та кидали вінки.
У день Івана Купала старалися зцілятися росою. Для цього потрібно піднятися якомога раніше й пройтися босоніж по цілющій купальській росі. У цей день влаштовували масове збирання лікувальних трав. Особливу цілющу силу купальська трава набуває до сходу сонця, як кажуть, «хто рано встає, тому й Бог дає!».
За повір'ям, Іванівська ніч вважалася часом розгулу нечистої сили: на болотах влаштовувалися збирання чаклунів і відьом.
Народні прикмети на Івана Купала:
- На Іванів день сонце на сході грає.
- Сильна роса на Йвана — на врожай огірків.
- На Йвана ніч зоряна — багато буде грибів.
- Якщо дощ заплаче, то за п'ять днів сонечко сміятиметься.
"Кольоровий рік"
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|
