Уміння мислити в цьому віці включає:
1) виділення істотних ознак предмета;
2) синтезування різних ознак у ціле уявлення про предмет;
3) порівняння різних предметів і виявлення розбіжностей між ними;
4) осмислення змісту життєвих ситуацій, наслідування й програвання їх із заміною одних об'єктів іншими;
5) уміння здійснювати «перетворення», коли один і той самий предмет заміняє інші предмети за якою-небудь ознакою. Ми пропонуємо вам пограти з дитиною в ігри для розвитку цих засобів мислення.
У ЩО З ЦИМ МОЖНА ГРАТИ?
Мета: розвиток творчого мислення, формування в дитини вміння заміщати одним предметом інші.
Матеріал: кілька предметів, що не мають однозначного призначення: паличка, кубик, коробка, камінчик і т. ін.
Хід гри:
Ведучий пропонує розповісти, яким чином, за якими ознаками ці предмети можуть бути використані замість реального предмета. Якщо дитині важко, візьміть будь-який предмет і назвіть можливі варіанти.
Обов'язкова умова: має бути дотримана деяка схожість із предметом. Так, температуру можна виміряти паличкою «термометром», а не коробочкою.
ПОКАЖИ ПО-РІЗНОМУ.
Мета: навчити дитину операції порівняння; розвиток уваги; засвоєння малюком слів-антонімів.
Хід гри:
Ведучий говорить, що діти підуть по колу. Якщо він скаже: «Зараз ви будете проходити високі ворота» — треба йти, як раніше; якщо ворота низькі, то треба пригнутися. Той, хто не пригнеться вчасно, вибуває з гри.
На освоєння слів «важкий — легкий» ведучий видає порожні пакети й просить показати, як несуть легку сумку, а як — важку. Діти показують. Після цього за командою «Сумка легка!» показують, як несуть легку сумку, «Сумка важка!» — як важку.
Аналогічно будується вправа «швидко — повільно» й т. ін.
ЯЛИНА, ЯЛИНКА, ЯЛИНОЧКА.
Мета: формування правильної постави, зміцнення м'язів тулуба й кінцівок; тренування уваги, розвиток дій порівняння.
Хід гри:
Ведучий пропонує дітям «піти до лісу» — діти йдуть залою. Ведучий розповідає: «У лісі стоять високі ялини — станьте рівно, як ці стрункі ялини, підтягніться, випряміться». Діти зупиняються, приймають позу правильної постави (голова, тулуб, ноги випрямлені) і розводять руки — «гілки» — трохи вбік, долонями вперед.
«Підемо далі в ліс, подивимося, чи є у високої ялини сестрички». Діти йдуть за педагогом. Він зупиняється: «От і сестрички ялини — ялинки, вони нижчі, але такі ж стрункі». Потім ведучий пропонує дітям стати, як ялинки: прийняти правильну поставу, але в напів-присіді.
«Підемо, діти, пошукаємо ще сестричок ялин. Ось вони, зовсім малі, але й удалі: гарні й теж стрункі». Ведучий просить дітей «стати маленькими ялиночками». Діти сідають навпочіпки, тримають голову прямо, спина випрямлена, долоні трохи розведені в боки. Гра повторюється кілька разів.
Після того як діти засвоять рухи, ведучий пропонує їм відповідно до команди прийняти необхідне положення тіла (ялини, ялинки, ялиночки). Найуважніші отримують жетони.
ДЕ НАЙБІЛЬШИЙ М'ЯЧ?
Мета: розвиток координації рухів м'язів пальців і кистей рук; тренування зорового аналізатора; координація зорового й рухового аналізаторів; опанування понять «більший — менший».
Матеріал: м'ячі різного розміру (діаметром 20 і 10 см), 2 коробки.
Хід гри:
Дитина стоїть перед двома коробками, в одній із яких лежать великі м'ячі, в іншій — маленькі. Ведучий дає їй потримати великий і маленький м'ячі, підняти їх, порівняти за вагою, розміром.
Потім ведучий просить принести великий м'яч. Якщо дитина не помилилася, її нагороджують жетоном; якщо помилилася й принесла маленький м'яч замість великого, ведучий знову пояснює та показує різницю, даючи дитині потримати великий і маленький м'ячі. Рукою дитини обводить по колу великий і маленький м'ячі, одночасно називаючи: «великий м'яч», «маленький м'яч».
Якщо дитина змогла принести м'яч правильно, то завдання ускладнюється: ведучий змішує м'ячі в одній коробці й знову просить принести який-небудь м'яч.
КОЛО, КВАДРАТ.
Мета: навчання розрізнення предметів за формою; розвиток координації рухів м'язів пальців рук.
Матеріал: 5 кіл і 5 квадратів, 2 різнокольорові коробки.
Хід гри:
Ведучий знайомить дитину з колом, квадратом. Просить її потримати в руках коло й квадрат, закрити очі й обвести їх за контуром, знайти в них відмінності.
Після цього ведучий показує квадрат і кладе його в коробку одного кольору, а коло — у коробку іншого кольору. Потім запитує: «Де в нас лежить квадрат? Куди ми його поклали? ».
Наклавши коло на коло, ведучий показує та пояснює, що ці фігури однакові. Починаючи з третьої пари, до групування предметів за формою залучають дитину. Ведучий показує дитині, що в одному боці коробки лежать кола, а в іншому — квадрати, і пропонує їй із загальної коробки дістати й розкласти квадрати до квадратів, а кола— до кіл.
Для контролю за правильністю групування предметів дитину просять накласти фігуру на предмет відповідного угруповання.
ЗНАЙДИ СВІЙ КОЛІР.
Мета: розвиток координації зорового, слухового й моторного аналізаторів; тренування рухливості нервових процесів, уміння орієнтуватися в просторі й розрізняти кольори.
Матеріал: кілька прапорців і жетонів різних кольорів.
Хід гри:
Ведучий об'єднує граючих у групи, кількість яких відповідає кількості прапорців. Кожному гравцеві вручається жетон кольору своєї групи. У кутах кімнати розставляють стільці з прапорцями свого кольору. Після слів ведучого «Ідіть гуляти!» діти розходяться по майданчику (кімнаті). За командою «Знайди свій колір!» діти збираються біля того прапорця, що відповідає кольору їхніх жетонів, і називають свій колір.
ЗАГАДКИ.
Мета: навчити дитину за низкою ознак визначати предмет, розвивати увагу, творчу уяву.
Xід гри:
Ведучий читає загадки. Діти їх відгадують. Ведучий звертає увагу на виділені в загадці властивості предметів. Потім просить дитину придумати власну загадку про той самий предмет.
Варто заохочувати будь-яку спробу дитини скласти загадку, нехай навіть найпростішу, тому що для дітей 4—5 років це завдання є досить складним.
Вовка зовсім не боявся
І ведмедю не дістався,
Але лисиці на зубок
Все ж потрапив... (Колобок).
На сметані замісили,
На вікні охолодили,
Круглий бік, скок-скок —
Покотився... (Колобок).
Якось у школу із книжкою
Прямував дерев'яний хлопчисько,
І потрапив якось сам
В полотняний балаган.
Як називається ця книжка?
А як зветься сам хлопчисько?
От підказка, друзі, вам:
Його дівчинка Мальвіна
Називала... (Буратіно).
Допоможе завжди вам,
І птахам, і дітлахам.
Він під деревом сидить,
Добрий лікар... (Айболить).
Він дружок звірятам, дітям,
Він живий, як я і ти,
Та таких на білім світі
Нам ніде більш не знайти.
Це тому, що він не пташка,
Не лисиця, не комашка,
Не котисько, не щеня,
Не бабак, не вовченя.
Він знімається в кіно
І відомий всім давно.
Упізнать його неважко,
Адже зветься... (Чебурашка).
Живе спокійно, не спішить,
Вона ніколи не біжить,
Під панцирем без страху
Гуляє... (Черепаха).
Звір високий цей на зріст,
Замість носа в нього хвіст
І гучний у нього тон,
Звичайнісінький це... (Слон).
У зеленому жакеті,
Репетує в очереті,
Живе в болотах і річках,
І на галявинах в лісах,
У волошках, у кульбабі,
Як же зветься вона? (Жаба.)
Хоч сама мала на зріст,
Та великий в неї хвіст,
Сама в пухнастій шубі,
Живе в старому дубі.
Хутро тепле, наче грілка.
Хто ж така це? (Білка.)
Я у будь-яку негоду
Поважаю дуже воду
І без бруду як-не-як —
Охайний сірий я... (Гусак).
Я весь день ловлю жучків,
Уминаю черв'ячків,
Зимувать не відлітаю,
Тут під дахом проживаю.
Цвірь-цвірінь! Молодець!
Я бувалий... (Горобець).
На одній стоїть нозі,
Друга ніжка — у воді,
Тиче дзьобом навмання,
Шукає в річці жабеня.
На носі зависла крапля.
Пізнаєте? Так це ж... (Чапля).
Вона росте в лісах,
Гілочки всі у голках.
Взимку — як улітку,
Влітку — як узимку,
Прийде до хатинки
Зелена... (Ялинка).
У полі, в лісі навкруги —
Скрізь у нього вороги.
По полю стриб-стриб,
По снігу тик-тик.
Пара довгих вушок,
Сіренький кожушок,
Швидкий побігайчик,
А зветься він... (Зайчик).
Має вуса, пишний хвіст
І таку ось звичку:
Спершу добре він поїсть,
Потім — вмиє личко.
Якщо пустить кігті в хід,
Страшний звір — домашній... (Кіт)
Веселити він мастак,
Червоно-синій є ковпак,
На ковпачку є вушка
І звуть його... (Петрушка).
Влітку медом ласував,
Досхочу малини мав,
А як впав глибокий сніг,
Позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни,
А проспав аж до весни.
Лапу смокче, коли спить,
Ну а звуть його... (Ведмідь).
Дзвінкий час він відзначає,
Ранком сонце зустрічає.
За годинами відмінник,
На жердинці спить наш... (Півник).
Мурка за Жучку,
Жучка за внучку,
Внучка за бабу,
Баба за діда...
Сховалася чіпко Велика... (Ріпка).
Галанов О.С.
Психічний і фізичний розвиток дитини від трьох до п'яти років
