Мислення як дитини, так і дорослого завжди передбачає розв'язання якого-небудь завдання, що позначає необхідність співвідношення мети завдання з його умовами.
Мислення трирічної дитини є наочнодіючим: малюк розв'язує завдання шляхом безпосередньої дії з предметами. Це проявляється в розв'язанні простих завдань із конструювання, тобто конструювання за зразком. Дитина повторює будівлю з двох-трьох деталей різної форми, що виконана дорослим.
У 4 роки мислення стає наочнообразним. Це означає, що деякі завдання дитина вже може розв'язувати не тільки в процесі практичних дій із предметами, але й розумово, спираючись на образні уявлення. Таким чином, головним засобом розв'язання завдання стає образ.
Основний напрямок розвитку образного мислення — опанування здатності до заміщення й просторового моделювання, тобто формування вміння використовувати при розв'язанні різноманітних розумових завдань умовні замінники реальних предметів і явищ, наочні просторові моделі, що відображають залежність між речами.
Здатність до заміщення є фундаментальною особливістю людського розуму. У розвиненому вигляді вона забезпечує можливість сперечатися, освоювати й уживати символи й знаки.
Якщо дитина будує й застосовує просторові моделі, вона в наочній формі виявляє приховану залежність речей, ураховує їх у своїй діяльності, краще розуміє будову предметів і подій у світі, їхню взаємодію. Малюк оперує замінниками й просторовими моделями «у голові» , уявляє собі з їхньою допомогою те, про що розповідають дорослі, заздалегідь передбачає результат власних дій. А це і є розуміння, мислення.
У 5 років дитина починає цікавитися не тільки предметами, але й тим, як вони взаємодіють один з одним. Малюка продовжує цікавити, як предмет виглядає, але найбільше його увагу привертає, із яких частин складаються предмети, як вони між собою взаємодіють.
До 4 років розумовий розвиток малюка, його пізнання зовнішнього світу відбувалося через практичні дії з предметами. Дитині необхідно було обов'язково торкнутися предмета, щоб зрозуміти його. У 5 років деякі завдання дитина вже може розв'язувати в голові, спираючись на образне уявлення. Засобами розв'язання завдань стає не дія, а образ, мислення набуває наочно-образного характеру. Дитина стає нібито натуралістом.
У 4 роки для розвитку інтелекту малюка батькам необхідно надати йому можливість придбати досвід маніпуляції з різними предметами, забезпечити знаннями про розбіжності між предметами (кольори, форма, розмір і т. ін.). У 4—5 років збагачення життєвого досвіду дитини відбувається за рахунок накопичення образів і уявлень про зв'язки й відносини між окремими предметами та їхніми частинами. Дитині варто допомогти накопичити чуттєвий досвід взаємодії зі світом і навчити відбивати його через моделі, образи предметів.
Рівень розуміння дитиною предмета виражається в діях із предметами та їхніми наочними образами, що виникають у голові дитини (їхня будова, функціонування й т. ін.). Досліджуючи предмети, їхню будову та взаємодію, малюк намагається сформувати цілісне уявлення про світ, який його оточує.
Таким чином, інтелектуальний розвиток дитини виражається у формуванні уявлень про світ у вигляді наочних образів як про єдине, несуперечливе ціле.
Розвиток дитини можливий, якщо:
1) створити складноорганізоване середовище, щоб дитина могла взаємодіяти з якомога більш різноманітними предметами й матеріалами, маніпулювати з ними й відображати їх у вигляді малюнків, створювати конструкції;
2) розвивати в дитини здібність до наочного моделювання. Будь-який образ предмета, що виникає в уявленнях дитини, відбиває предмет не повністю, а лише його деякі властивості, які вона змогла виділити. Будуючи образи, дитина інтуїтивно вчиться створювати моделі реальних предметів.
Для полегшення цієї роботи треба допомогти дитині освоїти моделювання, побудову плану, схеми. Тоді вона зможе легше виділяти з різноманітних зовнішніх властивостей предмета найбільш значущі — залежно від дослідницького завдання.
В ігровій формі дитина може опанувати вміння побудови графічних планів, моделей предметів, коли кружечок як символ може відбивати всілякі предмети. А за допомогою образотворчої діяльності (ліплення, малюнок, складання колажів і аплікацій тощо) дитина пізнає не тільки властивості різних матеріалів (глина, гуаш, вугілля, папір тощо), їхній функціональний потенціал, але й створює образи, моделі реальних предметів, їхніх властивостей, пізнає можливість взаємодії з предметом у вигляді свого ставлення до нього.
Чим більше предметів дитина намагається намалювати, зліпити, чим більше ситуацій навколишньої дійсності прагне зобразити, тим глибше вона пізнає ці предмети, використовуючи малюнки й вироби як спосіб проектування своїх образів і уявлень із зовні. Малюнок, виріб виконують роль зовнішньої опори, навколо якої дитина будує власне розуміння образу. Вона нібито «мислить із зовні», «бачить» власну думку й «створює» її. Чим різноманітнішими є образотворчі засоби вираження уявлень, які опанував малюк, тим легше й глибше він осягає навколишню природу.
Використовуючи різні матеріали при створенні композицій, кольори в малюнках, дитина у виробах, малюнках виділяє певні елементи, ставить акценти на важливих для неї деталях і зв'язках (наприклад, зуби із зерен у пластилінового крокодила, яскравий червоний дзьоб у птаха тощо).
Узагальнюючи зазначене вище, можна сказати, що образотворча діяльність, освоєння макетів, схем:
1) допомагають дитині уявляти предмет мислення із зовні у вигляді образу й моделі, що заміняє сам предмет;
2) дають малюкові можливість виділяти важливі для нього зв'язки й відносини в предметах та їхніх конструкціях.
Надалі через ігри й заняття з образотворчої діяльності можна розвивати інтелект вашого малюка. (Детальніше з різноманітними техніками в образотворчій діяльності можна познайомитися в книгах Галанова О. С, Куликова С. Л., Корнілова С. М. «Заняття з дошкільниками образотворчою діяльністю» і Галанова О. С, Корнілова С. М. «Уроки образотворчого мистецтва» російською мовою.)
Галанов О.С.
Психічний і фізичний розвиток дитини від трьох до п'яти років
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|
