Розвиток мовлення в дітей 3—4 років відбувається особливо швидко. Як правило, дитина до 3 років майже засвоює свою рідну мову. Активний словник малят від 3 до 4 років зростає буквально не щодня, а щогодини, приблизно до 100 нових слів за місяць. Якщо в 3 роки дитині для спілкування досить кількох сотень слів, у 4 роки ця цифра досягає 1500—2000 слів. При цьому треба пам'ятати, що в родині для повсякденного спілкування дорослими використовується в середньому від 3000 до 5000 слів.
Так само швидко поліпшується й звукове оформлення слів, більш розгорнутими стають фрази. Однак не всі малюки мають однаковий рівень мовленнєвого розвитку: одні в 3 роки часто й правильно вимовляють слова, інші говорять недостатньо чітко, неправильно вимовляють окремі звуки. Наитиповішими помилками є пропуск і заміна звуків, перестановка звуків і складів, порушення складової структури (скорочення слів — тамва замість трамвай, неправильний наголос і т. ін.).
Ці порушення в основному тимчасові й під час правильного мовленнєвого розвитку до 5 років поступово зникають.
Мова трирічок однотипна. Усі дієслова вони вимовляють у теперішньому часі. Поняття малюка про минуле або майбутнє ще є обмеженим. Речення схожі одне на одне: на першому місці підмет, потім присудок, за ним доповнення. Малюки легко сприймають прості іменникові речення. У цьому віці в дітей з'являється особливий інтерес до слів. Малюки намагаються встановити значення слів, їхнє походження, створюють свої слова (кружинка замість пружинка). Дитину вабить звукове оформлення слів, і вона навіть намагається виправляти однолітків, які погано розмовляють, хоча ще не може визначити, який звук або що в слові вимовлено неправильно.
Дитина ще не може самостійно визначити, із яких звуків складається слово, установити їхню послідовність, розкласти слово на частини (склади, звуки).
Найбільше в дитині 4—5 років вражають її успіхи в засвоєнні рідної мови. У 5 років словниковий запас перевищує 2000 слів. У ньому з'являються абстрактні поняття. Малюк намагається зрозуміти зміст загальних категорій: щастя, ніжність, справедливість, любов тощо. Дитина прагне осмислити значення слів, пояснити їхнє походження. Її цікавлять усі характеристики слів: зміст, звукова форма, мелодія й милозвучність. Дитина ніби грає словами, як раніше вона ретельно й довго вивчала різні предмети. Малюк годинами може видозмінювати слова, вигадуючи нові. Він «грає» римами, але це не поезія. Найчастіше рима не пов'язана зі змістом, а лише по-особливому звучить.
У мовленні дитини поряд із простими реченнями починають з'являтися й складнопідрядні. Малюк міняє частини мови місцями, часто використовує сполучники й прийменники.
У цьому віці в якийсь момент дитина починає говорити тільки питальними реченнями — стільки різних «навіщо» й «чому» звалюється на батьків! Цей вік називають іноді віком чомучок. Дитина навіть здатна ставити питання-передбачення: що буде?
Уся її вербальна (словесна) активність спрямована на розв'язання глобальних проблем. Як дитина 2—3 років використовує свої рухові здібності для більш ретельного й миттєвого дослідження простору, так і чотири-, п'ятирічна дитина, засвоївши мову, використовує її для вивчення цього невідомого зовнішнього світу. Дитина прагне зрозуміти: що добре, що погано й чому?
У 5 років вона вже здатна розуміти пасивні конструкції, легко використовує й застосовує минулий і майбутній час дієслова. Малюк у цьому віці як ніколи легко засвоює правила граматики та запам'ятовує букви. За правильної організації навчання дитини грамоти вона здатна легко й швидко навчитися читати.
У цьому віці в дитини виявляється найсильніший потяг до вивчення слова. Вона намагається читати й писати букви. Було б великим недоглядом не дати малюкові знання, яких він так жадає. Однак не будь-яка методика навчання читання є ефективною.
У віці 4—5 років дитина може переказати почуту казку, описати картину, зрозуміло передати власні враження про побачене оточуючим.
Діти в 4 роки сприймають себе окремо від батьків, а в п'ятирічному віці фізична близькість слабшає і на зміну їй приходить, за умови правильного виховання й любові дорослих, взаєморозуміння між дітьми й батьками. Дитина й дорослий стають партнерами, і встановлюються дружні взаємини.
Діти легко говорять неправду, але дуже гніваються, коли неправду говорять дорослі. Вони нібито перевіряють обмеження й можливості мови.
При спілкуванні й соціальних контактах дитина демонструє свою незалежність від батьків. Вона вже не може обходитися без однолітків. Роль дорослого в грі дитини в цьому віці майже зникає — малюк налагоджує стосунки з однолітками.
Галанов О.С.
Психічний і фізичний розвиток дитини від трьох до п'яти років
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|
