ДОШКОЛЁНОК - развитие ребенка, подготовка к школе в Киеве

Ученые говорят, что нормальный человек в день может лгать до 200 раз. Причем - сам того не замечая. «Как это?» — удивится читатель. Да, очень просто: на вопрос знакомого человека: «Как дела?», порой, мы, не задумываясь, отвечаем «Порядок!», даже если это не совсем так. Помимо этой бытовой лжи, присущей любому возрастному периоду, психологи выделяют у человека особый возраст — так называемый «период лживости». В этот «период», который совпадаете началом прихода в школу, лгут и придумывают небылицы даже самые честные дети.

Самооцінка є центральною ланкою довільної саморегуляції, визначає напрямок і рівень активності людини, її відношення до світу, до людей, до самого себе. Самооцінка є складним по психологічній природі феноменом. Вона включена в безліч зв'язків і стосунків зі всіма психічними утвореннями особи і виступає у якості важливої детермінанти всіх форм і видів її діяльності і спілкування. Витоки уміння оцінювати себе закладаються в ранньому дитинстві, а розвиток і вдосконалення його відбувається протягом всього життя людини.

Две улыбки, две души,
И они вдвойне милы!
Как же их двоих понять?
Вдвое больше надо знать…

Удивление, радость, беспокойство, двойное счастье, растерянность, ощущение нереальности – это только малая доля чувств, возникающих от новости ожидания близнецов. А рассказ про роды двойни мало кого оставит равнодушным. Потом первое время приспособлений по уходу, двойные улыбки и плачи, время удвоенных расстройств и ярких впечатлений… И скорее уже после, появляется возможность желания понять их особенный мир – мир своих близняшек. Об их психологических особенностях здесь и пойдет речь.

Проблема нервової системи людини та її роботи багатопланова: біологічна, фізіологічна, медична, психофізіологічна, психологічна. Вона стосується, зокрема, й індивідуальних особливостей, оскільки нервова система становить той природний грунт, на якому формується індивідуальність. Тому батькам корисно мати принаймні деякі відомості з цього приводу.

Рухи пальців та кисті впливають на розвиток дитини. Отже, чим більше ми допомагаємо синові чи донечці вправлятися у рухах рук, пальців, кисті, тим більше ми впливаємо на структури мозку.